Поки українські солдати щодня гинуть на фронті, а російські ракети летять по містах, між Києвом і Варшавою спалахнула справжня «війна орденів». І це виглядає як один із найнебезпечніших політичних конфліктів між двома державами за весь час Великої війни.

Польський президент Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Формальною причиною став історичний конфлікт навколо УПА. У відповідь Зеленський повернув нагороду, наголосивши, що сприймав її не як особисту відзнаку, а як визнання боротьби всього українського народу.

А далі сталося те, чого, мабуть, не очікували навіть у Варшаві.

Солідарність із чинним президентом продемонстрували політики, які ще вчора були непримиренними опонентами. Другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко, п’ятий президент Петро Порошенко, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, керівник ГУР Кирило Буданов, посол Василь Боднар, а тепер і колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман відмовилися від польських відзнак або повернули їх назад. Сам Гройсман наголосив, що робить це не через образу на польський народ, а з поваги до мільйонів поляків, які підтримували Україну після 24 лютого 2022 року.

Гройсман пояснив, що цим кроком підтримує Україну та президента Зеленського після рішень польської влади. Він наголосив, що це не образа на адресу поляків, до яких ставиться з великою повагою.

«Я повертаю орден на знак солідарності з Україною та президентом Зеленським. Не з образою на польський народ, а з глибокою повагою до нього та вдячністю за всі роки підтримки, за мільйони поляків, які відкрили серця і домівки для наших людей після 24 лютого», — зазначив Володимир Гройсман.

Колишній прем’єр-міністр також акцентував увагу на тому, що в умовах повномасштабної війни Україна та Польща мають діяти злагоджено, оскільки головною загрозою для обох держав залишається агресія росії.

«І поки ця війна триває — суперечки про минуле ми не можемо собі дозволити. Саме цього і прагне москва: щоб Варшава і Київ дивились не вперед, а назад… Мій орден повертається. Але моя повага до польського народу — залишається», — додав він.

І найцікавіше: проти рішення президента виступили не лише в Україні.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав конфлікт із Україною стратегічною помилкою і попередив, що він шкодить обом країнам і працює на користь росії. Подібні заяви пролунали і від польських міністрів, які прямо назвали ситуацію подарунком кремлю.

Більше того, колишній депутат польського сейму Пйотр Фоглер символічно повернув власну нагороду на знак протесту проти рішення Навроцького та солідарності з Україною.

Але головне питання — навіщо? Чому саме зараз, коли росія продовжує наступ, коли Європа обговорює повоєнне відновлення України, коли від єдності союзників залежить безпека всього континенту, президент дружньої держави вирішив розпалити історичну війну?

Ніхто не заперечує болючих сторінок історії. Але чи доречно зводити політичні рахунки саме тепер? Чи не розуміють у Варшаві, що москва десятиліттями вкладала мільярди у те, щоб посварити українців і поляків?

Володимир путін не здатен розбити союз Києва і Варшави танками. Але він може спробувати зробити це через історичні травми, образи та взаємні звинувачення.

Сьогодні відбувається те, про що мріяли кремлівські пропагандисти: українці та поляки починають сперечатися між собою, замість того щоб разом протистояти спільному ворогу.

Що треба робити негайно?

По-перше, відокремити історичні дискусії від питань безпеки та оборони.

По-друге, повернутися до формули, яку колись проповідували Олександр Кваснєвський, Леонід Кучма, Лех Качинський і Віктор Ющенко: «Прощаємо і просимо прощення».

По-третє, не допустити перетворення політики пам’яті на зброю передвиборчих кампаній.

По-четверте, обом державам необхідно терміново відновити діалог на рівні президентів, урядів, церков, істориків і громадянського суспільства.

Бо росія не приховує: її стратегічна мрія — зруйнувати союз Києва і Варшави.

І якщо українці та поляки почнуть воювати між собою пам’ятниками, орденами та історією, то єдиним переможцем у цій війні стане кремль.

А цього не мають права допустити ні Київ, ні Варшава.

А ось експосол у США  — наш земляк Валерій Чалий вирішив не повертати свій орден до Польщі.

— Цей «флешмоб» з орденами треба закінчувати. Він шкодить нашим цілям.

Український дипломат Валерій Чалий заявив, що не відмовлятиметься від Кавалерського хреста Ордена заслуг Республіки Польща. На його думку, кампанія з повернення польських нагород уже досягла своєї мети, а її подальше продовження може зашкодити українсько-польським відносинам. Але попереднє повернення нагород президентами та іншими — підтримує.

Дев’ять найбільших бізнес-об’єднань Польщі, які представляють близько 330 тисяч роботодавців і понад 8 мільйонів працівників, закликали до деескалації напруги у відносинах між Польщею та Україною. У своїй сьогоднішній заяві вони прямо наголосили, що стратегічне партнерство між двома країнами є необхідною умовою стабільності та розвитку всієї Європи.

«Протягом останніх років підприємці з обох країн побудували тисячі ділових зв’язків, які сприяють економічному зростанню, створенню робочих місць і зміцненню стійкості економік по обидва боки кордону. Наші економіки сьогодні переплетені сильніше, ніж будь-коли раніше. Близько мільйона українських працівників і підприємців є невід’ємною частиною польської економічної системи, а Польща сьогодні є найважливішим торговельним партнером України. Цей капітал довіри не можна змарнувати», — сказано у заяві польської Ради підприємництва.

У відповідь на рішення Навроцького забрати орден Білого Орла у Зеленського представники ліберально-демократичної частини польського суспільства, які рішуче не згодні з таким вчинком, вирішили нагородити українського президента й український народ власним орденом.

То прорвемося? Заради спільного майбутнього?

Тетяна КВАСЮК