У парі й білі подушки.
А мій вже скоро рік на хмарі,
Збирає в кошика грушки.

Збирає й тут же висипає.
На хмарі роблять так усі.
А потім сітку натягає
І ловить в ночвах карасі.

На хмарі інше все, далеке.
Туди я точно не спішу.
Там кожен день червнева спека
Повільно “смалить” анашу.

І каву п’є Ну як без кави.
Мій теж з горнятком у руці.
А в мене тут луги-заплави
І небо літнє в молоці.

Тут вир, та й вир. Тут голуб плаче.
Шукає воду горобець.
Моє тут серденько гаряче
Зносилось зовсім, нанівець.

І молотарка і тринога.
Без сенсу рала і серпи.
І я молюсь щодня до Бога.
І чую в відповідь – Терпи.

Шукай свою життєву стежку.
У парі ти вже набулась…
Я шию з соняхів мережку,
Бо я ще тут не нажилась.
Галина Потопляк
26.06.26