Британський історик, професор Оксфордського університету й автор відомих історичних бестселерів “Європа. Історія” та “Боже ігрище: історія Польщі” Норман Дейвіс дав інтерв’ю для польського видання Onet Wiadomości. Пропонуємо вашій увазі основні тези про польсько-український конфлікт із розмови.
Норман Дейвіс:
“Жодне порівняння не є абсолютно точним, завжди існують нюанси. Але щоб зрозуміти явище, доводиться порівнювати. Дехто порівнює УПА з Армією Крайовою — головним польським рухом опору в боротьбі проти німців. АК і УПА були зовсім різними організаціями, але на певному рівні їх можна порівнювати, а на іншому — ні. Треба сказати прямо: загалом УПА не була злочинною організацією”…
“Я повторюю: потрібна Комісія правди і примирення. Але після завершення війни, бо зараз для цього дуже невдалий момент. Ця історія дорого коштуватиме Польщі в майбутньому. Наслідком стане те, що саме в той час, коли Україна вже п’ятий рік воює з Росією, президент Польщі дав Росії дуже вигідний привід для пропаганди”.
— Але ж, пане професоре, саме президент Зеленський присвоїв одній із військових частин почесне найменування “Герої УПА”, знаючи, яку реакцію це може викликати в Польщі. Саме з цього все й почалося.
— Ні, не з цього. Те, що зробив президент України, не має нічого спільного з Волинню. Дев’яносто відсотків УПА не мали жодного стосунку до Волині. Що мав зробити президент Зеленський — відмовитися від вшанування дев’яноста відсотків героїв УПА? У кожного підпільного руху часів Другої світової війни є темні сторінки історії”.
“Я вважаю, що поляки повинні бути обережнішими в тому, що говорять про Україну та її історію”. “… Головною умовою існування незалежної Польщі є добрі відносини із сусідами. Сьогодні східним сусідом Польщі є Україна, а не Росія. На кожному польсько-українському конфлікті виграє Москва. І в історії таке вже траплялося”.
— Але УПА на Волині вбила 100 тисяч поляків. Це була етнічна чистка, геноцид. Було знищено 1200 польських сіл, убивали жінок, дітей прив’язували колючим дротом до дерев, вирізали немовлят із утроб матерів…
— Я все це знаю. Коли я вперше приїхав до Львова, то говорив польською мовою, тому мене, мабуть, вважали поляком. Я зайшов до перукаря, і він, тримаючи в руці небезпечну бритву, зробив такий жест…
— Такий, як перерізання горла?
— Саме такий. І запитав мене: “А що ви скажете про операцію “Вісла”?” Я згадую це тому, що якщо говорити про один аспект, то треба говорити про всі. Також про те, що поляки, Армія Крайова, здійснювали контратаки проти українців на Волині. Звичайно, кожна сторона намагається захищатися. І іноді відповідь буває такою ж або навіть ще жорстокішою. “Патріотизм і націоналізм часто будуються на різноманітних неточностях. Кожен народ неохоче говорить про власні помилки та злочини”.
“Якби я став посеред вулиці в Оксфорді й запитав перехожих, чи знають вони щось про Волинь, у відповідь була б тиша. Натомість про Росію знають дуже багато, тому що Росія вже триста років продає світові власну версію історії. Сподіваюся, що незабаром це зміниться”.
