Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Іваном Глазковим.
Шлях воїна він розпочав ще у 2015–2016 роках в зоні АТО/ООС. У перші дні повномасштабного вторгнення чоловік знову став до лав війська. Служив головним сержантом взводу та оператором БпЛА в батальйоні безпілотних систем «Мара» у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Пройшов гарячі точки Мар’їнки та Лиману.
Останній бій сержант прийняв 2 липня 2026 року на Куп’янському напрямку. Йому навічно залишилося 40 років.
Іван народився 27 травня 1986 року на Одещині. Після закінчення школи здобув вищу освіту в університеті «КРОК» за спеціальністю «Менеджмент». Напередодні великої війни Іван із сім’єю оселився у Вінниці.
«На щиті» повернувся Леонід Повар із села Білопілля Глуховецької громади.
Леонід народився 2 липня 1999 року у селі Білопілля. Навчався у Білопільській школі. Після школи вступив до Бердичівського коледжу. Леонід захоплювався футболом, виступав за одну з київських команд, а також любив настільний теніс.
До лав Збройних Сил України Леоніда призвали 9 січня 2024 року у Києві. Він проходив службу на посаді майстра 3-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу БпАК військової частини А2777.
27 червня 2026 року військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олексієво-Дружківки Донецької області.
Захищаючи незалежність України, поблизу населеного пункту Єлизаветівка Баштанського району Миколаївської області помер Олег Козирев, 1977 року народження, житель села Медвеже Вушко.
Підтвердився факт загибелі військовослужбовця Едуарда Бака, жителя м.Калинівки.
Чоловік народився 21 липня 1981 року у м. Умань Черкаської області. Ще в дитинстві разом із рідними переїхав до м. Калинівка. Навчання у ПТУ №21 м.Калинівки. Працював зварювальником у Вінниці.
До війська Едуарда мобілізували у квітні 2023 року. Військовослужбовець загинув 2 лютого 2024 року на Покровському напрямку.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Ігорем Линником.
Ігор став до лав Збройних Сил України влітку 2022 року. Служив у 34-му батальйоні 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Захищав Херсон, Часів Яр, Костянтинівку та Бахмут, за оборону якого отримав державну медаль.
Воїн загинув 15 листопада 2023 року біля села Синьківки на Куп’янському напрямку. Йому було 49 років.
Ігор Линник народився 17 січня 1974 року у Вінниці. Після закінчення школи навчався у Вінницькому професійно-технічному училищі №5. Працював у сфері шиномонтажних послуг.
Під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець Юрій Драчинський, 1989 року народження, житель м. Хмільник.
Молодший сержант Юрій Драчинський загинув 24 червня 2026 року в районі населеного пункту Калинівка Запорізької області, виконуючи бойове завдання.
Загинув прикордонник Сергій Тенюх зі Жмеринки.
Сергій народився 3 лютого 1976 року в селі Жуківці Жмеринської громади. Деякий час проживав із родиною в Естонії, але у 15-річному віці повернувся на рідну Жмеринщину. Закінчив Жмеринське вище професійне училище. Займався встановленням металопластикових вікон.
Ще у 2014 році Сергій став на захист держави у складі 9-го батальйону територіальної оборони «Вінниця», який героїчно тримав оборону на стратегічних рубежах Донеччини. У грудні 2025 року знову одягнув військову форму та став до лав Державної прикордонної служби України.
26 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білий Колодязь Харківської області життя воїна обірвалося.
Вінницька громада попрощалася із полеглим Захисником Володимиром Кравченком.
Чоловік став до військового строю восени 2025 року. У званні молодшого сержанта боронив Батьківщину у лавах 120-ї окремої бригади ТрО.
Під час виконання чергового бойового завдання поблизу міста Лиман на Донеччині 20 травня боєць зазнав важких мінно-вибухових поранень, які виявилися несумісними із життям. Серце воїна зупинилося 11 червня. Йому навічно залишилося 52 роки.
Після тривалих пошуків підтверджено загибель захисника Льва Антошкіна, 1977 року народження, жителя с. Заруддя.
Інспектор прикордонної служби, стрілець Лев Антошкін загинув 13 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут Донецької області.
«На щиті» повернувся Олександр Франчук, 9 лютого 1981 року народження, житель села Пляхова Глуховецької громади.
Його бойовий шлях розпочався ще у 2014 році, коли чоловік став на захист України в зоні проведення АТО. А вже 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення, Олександр добровільно знову став до лав захисників. Із квітня 2024 року захисник вважався зниклим безвісти.
Тепер офіційно підтверджено, що 2 квітня 2024 року Олександр загинув під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки Покровського району Донецької області.
Чергова трагічна звістка для Барської громади.
28 червня 2026 року помер солдат Артем Мартинюк, 1995 року народження, житель села Біличин.
Артем став на захист країни у березні 2025 року. Він проходив службу на посаді оператора відділення безпілотних наземних комплексів вогневої підтримки, виконуючи обов’язок у складі військової частини А4921.
Підтвердилася загибель військовослужбовця Сергія Богдана із села Северинівка.
Він народився 15 квітня 1977 року в селі Северинівка. Після закінчення школи навчався у Комаргородському ПТУ №39. Працював машиністом бульдозера.
До лав ЗСУ чоловіка призвали у червні 2023 року. Служив стрільцем кулеметного відділення кулеметного взводу управління стрілецького батальйону на Чернігівщині, а потім – на Донеччині.
Під час виконання бойового завдання Сергій зник безвісти. ДНК-експертиза підтвердила, що воїн загинув 18 березня 2024 року поблизу населеного пункту Сєверне Покровського району Донецької області.
Калинівська громада сповістила про передчасну смерть військовослужбовця, молодшого сержанта Миколи Івчука, який помер від важкої травми після тривалого лікування у військовому шпиталі.
Микола народився у селі Чернятин. Закінчив Чернятинську загальноосвітню школу, згодом здобув професію водія у Браїлівському професійному училищі. Працював на державному спеціалізованому підприємстві. Із листопада 2014 року був цивільним працівником військової частини, а після початку повномасштабного вторгнення став на захист України, мобілізувавшись до лав ЗСУ.
Під час виконання завдання Микола Івчук отримав важку травму. Тривалий час проходив лікування, однак серце захисника не витримало чергового оперативного втручання.
Судово-медична експертиза підтвердила факт загибелі сержанта Анатолія Храпливого.
Народився Анатолій 19 березня 1973 року на Дніпропетровщині в с.Братське. Після закінчення місцевої школи, навчався у вищому професійному училищі №75 смт.Покровське. Був призваний до лав ЗСУ для проходження строкової служби. Працював трактористом у фермерському господарстві «Надія».На захист рідної землі Анатолій став у березні 2023 року.
Підтвердилась загибель Руслана Мрищука, 1975 року народження, жителя села Ольгопіль. Чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України у березні 2023 року. Загинув 25 лютого 2024 року у районі населеного пункту Орлівка
Покровського району Донецької області під час захисту Батьківщини.
«На щиті» зустріли полеглого захисника Ігора Ходжаніязова, жителя села Зарванці.
Ігор Ходжаніязов народився 13 березня 1990 року у Вінниці. Закінчив вінницький коледж №29 з золотою медаллю. Випускник Вінницького національного технічного університету. Був професіоналом у програмуванні і працював в іноземних компаніях: Ізраїль, США. Відомий також як поет, перекладач, музикант, дослідник історії традиційної музики. Разом із друзями-однодумцями заснував літературне угрупування «Новий шинок» у Вінниці.
Ігор був активним учасником Революції гідності у 2013-14 роках. Згодом мобілізувався і став старшим матросом. Служив оператором комплексу радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами ІІ взводу військової частини А7382. 28 червня 2026 року воїн загинув під час виконання бойового завдання в районі селища Новомиколаївка Харківська область.
Томашпільська громада втратила захисника. Загинув Віталій Олійник, 10 липня 1984 року народження, уродженець села Вила, який проживав на Черкащині.
Останній бій воїн прийняв 2 липня 2026 року біля населеного пункту Річки Сумської області.
Громада зустріла загиблого захисника України, старшого матроса Максима Білоуса, жителя села Якушинці.
Він народився 13 серпня 1995 року в селі Якушинці. Навчався у Вінницькій загальноосвітній школі № 35,потім- у Вищому професійному училищі № 7 м. Вінниці.Працював у мережі супермаркетів «Сільпо».
У листопаді 2025 року був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив військову службу на посаді старшого оператора відділення безпілотних наземних комплексів вогневої підтримки взводу безпілотних наземних комплексів батальйону морської піхоти військової частини А0216. Служив на Харківському напрямку.
Загинув 22 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дорошівка Куп’янського району Харківської області.
Теплицька громада провела в останню земну путь захисника Олексія Сімрока.
Він народився 30 березня 1999 року в Теплику. Після закінчення Теплицької школи №2 навчався у Теплицькому аграрному ліцеї. Згодом переїхав до Одеси, де працював адміністратором у ресторанному закладі.
У вересні 2025 року за мобілізацією він став на захист України. Служив оператором безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів у складі 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Життя воїна обірвалося 25 червня 2026 року біля населеного пункту Біляївка на Запоріжжі під час виконання службових обов’язків.
Загинув військовослужбовець Світозар Фрунзе, 18 вересня 1989 року народження, житель села Бахтин.
Захисник служив водієм автомобільного відділення взводу забезпечення батальйону управління військової частини А1619.
Старший солдат загинув 2 липня 2026 року під час виконання обов’язків військової служби в районі населеного пункту Межова Синельниківського району Дніпропетровської області.
Стало відомо про загибель Сергія Рудого, 2 лютого 1980 року народження, жителя села Липівка Томашпільської громади.
Прийнятий на військову службу солдат Сергій Рудий служив номером обслуги 1 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини.
7 грудня 2022 року під час виконання обов’язків військової служби, в районі населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області прийняв останній бій.
Сумна новина про втрату мужнього Воїна надійшла в Городківську громаду.
25 червня 2026 року поблизу населеного пункту Новоандріївка Синельниківського району Дніпропетровської області загинув Олександр Яковенко, 23 лютого 1983 року народження.
Призваний на військову службу по мобілізації солдат О.Яковенко служив водієм відділення підвозу 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 3 десантно-штурмового батальйону військової частини.
В останню путь ладижинці провели воїна Миколу Герасимчука, солдата ЗСУ.
Микола народився 22 травня 1988 року в Ладижині. Після закінчення Ладижинської загальноосвітньої школи №4 навчався у Ладижинському коледжі Вінницького державного аграрного університету. Навчався у Львівському державному аграрному університеті. Працював бухгалтером у рідному Ладижині.
Згодом обіймав посаду головного економіста бухгалтерії Харківської філії науково-виробничої приватної компанії. Із 2019 року працював асистентом керуючого магазину «АТБ-Маркет», а з 2024 року — у товаристві «ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ».
11 червня 2025 року Микола був мобілізований до лав ЗСУ. Військову службу проходив на посаді командира стрілецького відділення батальйону територіальної оборони 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького. Воїн загинув 20 серпня 2025 року.
До рідної Жмеринки «на щиті» повернувся Геннадій Кисельов.
Геннадій народився і виріс у Жмеринці. Навчався у школі №3, згодом закінчив Жмеринське вище професійне училище. Працював на залізниці помічником машиніста, провідником, слюсарем. Останні роки перед мобілізацією був слюсарем Жмеринської Центральної районної лікарні.
У 2024 році став на захист України у складі 42 ОМПБ у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка, виконував бойові завдання на Харківському напрямку. Під час боїв за Вовчанськ, рятуючи побратимів, отримав важке поранення. Попереду були лікування та тривала реабілітація. Згодом Геннадій Валентинович продовжив службу у складі військової частини А0416.
Під час проходження військової служби здоров’я воїна раптово погіршилося. 15 червня, в Одеському військовому госпіталі Геннадій Валентинович переніс інсульт. Лікарі боролися за життя захисника, однак його серце зупинилося 25 червня у військовому госпіталі в Одесі. Геннадію було 56 років.
—
Висловлюємо щирі співчуття родинам, друзям і побратимам полеглих. Жодні слова не вгамують біль втрати, але наш обов’язок — пам’ятати кожного, хто віддав найцінніше за наш спокій.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився у пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять і слава Героям Вінниччини!
Низький уклін… Поділіться цим дописом, щоб якомога більше людей згадали імена наших оборонців.
