Ці слова у квітні 2014 року написала Валерія Новодворська — російська дисидентка, яка стала на бік України тоді, коли її країна розпочала проти нас війну.
12 липня, минуло 12 років від дня її смерті.
У 19 років Новодворська розкидала з балкона кремлівського Палацу з’їздів листівки зі словами «Геть радянську владу!». Так вона протестувала проти вторгнення до Чехословаччини.
За це її кинули до в’язниці, а потім майже на два роки запроторили до каральної психіатричної лікарні. Радянська система оголосила молоду дівчину хворою лише тому, що вона відмовилася мовчати.
Звідти Новодворська вийшла фізично покаліченою, але нескореною.
Попереду були нові затримання, обшуки, кримінальні справи й десятиліття відкритого протистояння кремлю. Євген Сверстюк писав про неї:
«Було страшно за неї. А вона не боялась».
Новодворська не мала жодних ілюзій щодо путіна та російського суспільства. Вона виступала проти агресії в Грузії, називала режим «чекістською хунтою», а після окупації Криму без жодних «але» стала на бік України.
У розпал Революції Гідності 64-річна Валерія зі слабким здоров’ям вийшла на московський «Марш миру» з плакатом:
«Банда путіна — геть у Нюрнберг!»
Вона попереджала жителів Донбасу, що кремлю не потрібні ні їхня свобода, ні незалежна держава. путіну був потрібен постійний фронт, щоб Україна не мала спокою, не проводила реформ і не наближалася до Європи.
Новодворська бачила те, чого не хотіли бачити мільйони її співвітчизників:
«Українські солдати віддають життя за те, щоб вижила їхня країна під назвою Україна, щоб вона відірвалася від нашої проклятої, жалюгідної, рабської, злісної росії. Я вам як уродженка цієї росії кажу: я знаю, що у нас тут відбувається».
Валерії Новодворської не стало 12 липня 2014 року. Вона померла у 64 роки, коли Крим уже був окупований, а на сході України розгорталася розв’язана росією війна.
Вона не дожила до повномасштабного вторгнення. Але встигла залишити українцям слова, які сьогодні звучать як заповіт:
«А Україну бережіть, вона — надія людства… Сьогоднішній пароль вільних людей — “Слава Україні!”, а відгук — “Героям слава!”»
Валерія Новодворська народилася в імперії, але не стала її рабинею. Вона була росіянкою, яка присягнула Українському народові — і не зрадила цієї присяги до останнього дня свого життя.
