Нові норми узгоджують українську практику з традицією багатьох Помісних Православних Церков: відтепер вінчання не забороняється напередодні пісних днів і неділі (у вівторок, четвер та суботу), а обмеження стосуються безпосередньо самих постових днів, великих свят та інших визначених церковним уставом періодів.

Що стало підставою для такого рішення, які богословські аргументи навів Синод та в які дні вінчання й надалі не звершується – читайте в офіційному роз’ясненні нижче.

«5. Таїнство шлюбу (вінчання) в Православній Церкві є єдиним за своїм змістом, але кожна Помісна Православна Церква має свої настанови як про дні, коли дозволене звершення Таїнства, так і щодо зовнішніх його обрядових особливостей. Загалом практики всіх Помісних Церков об’єднує заборона на звершення Таїнства шлюбу у періоди багатоденних та одноденних постів, у заупокійні суботи, а також у деякі дванадесяті та великі свята, але кожна Помісна Церква має свій перелік цих свят.

Зважаючи на практики Помісних Православних Церков, а також місцеві практики звершення Таїнства шлюбу в Православній Церкві України, за поданням Синодальної богословсько-літургічної комісії Синод затвердив наступний перелік періодів церковного року і днів, коли не звершується вінчання:

Упродовж багатоденних постів: Великого, Різдвяного, Успенського, Петрового.
 
У дні одноденних постів: Усікновення голови Іоана Предтечі – 29 серпня, Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня, та упродовж середи і п’ятниці всього року (крім періодів загальниць, коли посту немає).
 
Заупокійні суботи: М’ясопусна, Троїцька, Дмитрівська, Всіх в Україні голодом заморених.
 
Найбільші свята церковного року: Пасха (і весь Світлий тиждень), П’ятидесятниця, Успіння Пресвятої Богородиці, Різдво Христове і період святок (від 26 грудня до 5 січня), Богоявлення, а також храмове свято парафії.
У православній традиції Таїнство шлюбу не звершується під час багатоденних та одноденних постів. Це пов’язано з тим, що піст є особливим періодом покаяння, молитви та стриманості. Натомість вінчання традиційно супроводжується святкуванням, радістю та весільною трапезою, що не відповідає стриманому характеру посту. Дні особливого поминання померлих є часом молитви за спочилих, часом скорботи, тому ці дні також не варто поєднувати із урочистим святкуванням шлюбу.

Найбільші свята церковного року, найважливіші події в історії спасіння людства за своїм сенсом мають перевершувати всі мирські людські святкування і веселощі. Також у ці дні через особливості та тривалість богослужіння складно в парафіяльних умовах організувати додатково звершення Таїнства шлюбу. Це також стосується храмових свят.

У практиці, що була успадкована Православною Церквою України, Таїнство шлюбу не дозволено звершувати напередодні пісних днів середи та п’ятниці, тобто по вівторках і четвергах, а також напередодні неділі – по суботах. Причиною такого обмеження є традиційне утримання від статевих подружніх стосунків у час посту та у неділю – день, коли всі християни покликані брати участь у Євхаристії, а також відлік нової доби від заходу сонця.

Натомість такого обмеження не існує сьогодні в багатьох Помісних Церквах, зокрема у Церквах грецької традиції, де вінчання не звершується у дні посту (по середах і п’ятницях), коли недоречним є весільне святкування, а по вівторках, четвергах і суботах дозволяється. В деяких єпархіях Православної Церкви України вже практикується можливість звершувати Таїнство шлюбу у вівторок, четвер або суботу, з благословення правлячого єпископа.

Тож, з огляду на сучасні весільні традиції, коли трапеза відбувається відразу після богослужіння, вбачається більш вірним, коли загальний принцип не сполучати радість Таїнства шлюбу з постом буде втілений в богослужбову практику буквально – через заборону звершувати його у постові дні та у великі свята, а не перед ними».
Архієпископ Павло Юристий