Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.
Юрій Бараковецький
Кам’янець-Подільська громада попрощалася із захисником Юрієм Бараковецьким, який понад рік вважався зниклим безвісти.
Нещодавно ДНК-експертиза підтвердила, що Герой загинув 3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання.
Йому навіки залишиться 44.
Микола Коханюк
У Старокостянтинівській громаді попрощалися зі старшим сержантом Миколою Коханюком, 1973 року народження.
Захисник тривалий час вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що він загинув 28 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Стариця Чугуївського району Харківської області.
Миколі Коханюку назавжди залишилося 51…
Валерій Латюк
У Кам’янець-Подільській громаді провели в останню земну дорогу солдата Валерія Латюка, 1972 року народження.
Військовослужбовець загинув 12 липня 2026 року поблизу населеного пункту Григорівка Запорізької області під час виконання бойового завдання.
Віктор Мищук
У Плужненській тергромаді попрощались навіки із захисником Віктором Мищуком.
Віктор став на захист країни у березні 2025 року. Внаслідок важкої хвороби 14 липня його життя обірвалося у військовому госпіталі. Йому назавжди 47.
Сергій Башкіров
У Старокостянтинові попрощалися із солдатом Сергієм Башкіровим, 1990 року народження.
Майже рік він вважався зниклим безвісти. Захисник загинув 27 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Часового Яру Бахмутського району Донецької області.
Сергію Башкірову навіки залишиться 35.
Андрій Заєць
У Шепетівці провели в останню путь Андрія Зайця, 1981 року народження.
Він народився 7 грудня 1981 року.
Служив гранатометником стрілецького батальйону. Півтора року рідні чекали звістки про нього.
Захисник загинув 24 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку, отримавши поранення, несумісні з життям.
Олександр Столяр
Мешканці Славутської тергромади провели в останню земну дорогу воїна Олександра Столяра, 1973 року народження.
Олександр став на захист країни у серпні 2024 року. За фахом чоловік був електромеханіком-дизелістом, у цивільному житті працював на місцевому Славутському підприємстві. Долучившись до війська, службу ніс у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Магура». Був стрільцем-помічником гранатометника механізованого батальйону.
Понад півтора року він вважався безвісти зниклим.
Свій останній бій старшина Олександр Столяр прийняв 8 грудня 2024 року. Захисник загинув під час виконання бойового завдання на Курщині, поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району.
Герою назавжди залишилося 50.
Микола Месоєдов
До Чемеровецької громади «на щиті» повернувся військовий Микола Месоєдов.
Микола народився 16 грудня 2002 року в селі Вишнівчик. Здобув професійно-технічну освіту в Кам’янці-Подільському.
25 травня 2024 року юнак підписав контракт зі Збройними силами України. Проходив службу гранатометником штурмового спеціалізованого військового підрозділу.
Із липня 2024 року вважався зниклим безвісти. Солдат Микола Месоєдов загинув 19 липня 2024 року поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Йому назавжди 22.
Богдан Ткачук
У Білогірській селищній раді повідомили про загибель жителя села Квітневе Богдана Ткачука.
Він був офіцером нової генерації. Командував 3-м механізованим взводом на Донеччині. Захисник загинув 30 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Благодатне (Желанне) Покровського району Донецької області.
Йому назавжди 21 рік.
Віктор Збарський
Жителі Красилівської громади провели в останню дорогу захисника Віктора Збарського.
Віктор народився у 1976 році та проживав у селі Сушки Щиборівської громади. Більшу частину життя прожив у Красилові. Здобув освіту у Новоушицькому технікумі за спеціальністю «механізація сільського господарства».
У травні 2024 року Віктор доєднався до лав Збройних сил України. Захисник був оператором 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону.
Майже два роки вважався безвісти зниклим. Старший сержант загинув 25 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Євгенівка Покровського району Донецької області на Донеччині.
Йому навіки 48 років.
Богдан Мельнічук
У Старокостянтинівській громаді попрощалися із захисником Богданом Мельнічуком.
Захисник народився 26 листопада 1995 року.
Сержант помер 9 липня 2026 року під час виконання бойового завдання.
Як зазначають у громаді, захисник помер 9 липня 2026 року в районі виконання бойових завдань.
Йому назавжди 30 років.
Василь Гулько
Білогірська громада отримала підтвердження загибелі 53-річного Василя Євгеновича Гулька із села Кащенці.
Захисник із перших днів повномасштабного вторгнення боронив країну. Служив навідником першого десантно-штурмового відділення.
Під час виконання бойового завдання 3 січня 2025 року поблизу села Зеленівка Покровського району Донецької області зв’язок із військовим обірвався. Згодом підтвердилося, що він загинув.
Володимир Данилюк
Жванецька громада втратила Володимира Данилюка, 1968 року народження, жителя села Сокіл.
До лав Збройних сил України його призвали 6 лютого 2026 року.
Загинув 12 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Грушівка Куп’янського району Харківської області.
Олександр Наумчик
Трагічна звістка надійшла до Теофіпольської громади. Підтверджено загибель солдата Олександра Наумчика, 1977 року народження, жителя селища Теофіполь.
Воїна мобілізували до лав ЗСУ 31 жовтня 2024 року.
9 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Торецького Покровського району Донецької області він зник безвісти. Після тривалих місяців очікування та надії стало відомо, що захисник загинув.
Віталій Полупан
Старокостянтинівська громада провела у засвіти воїна Віталія Полупана.
Він народився 26.11.1996 року.
Загинув молодший сержант Віталій Полупан 3 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоселівка Запорізької області
Герою навіки залишиться 29.
Олег Бурч
Полонська громада втратила старшого солдата Олега Бурча, 24 січня 1976 року народження.
Захисник загинув 2 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинопіль Донецької області.
Олегу Бурчу назавжди залишиться 49 років.
Олександр Кінда
До Ізяславської громади «на щиті» повернувся воїн Олександр Кінда, житель Мислятинського старостинського округу.
Захисник служив навідником 4 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону.
Герой загинув 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Йому навіки залишиться 37.
Володимир Капля
Старокостянтинівська громада попрощалася зі старшим солдатом Володимиром Каплею.
Він народився 16 травня 2001 року.
Захисник вважався зниклим безвісти, однак згодом стало відомо, що він загинув 20 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Трудове Донецької області.
Герою навіки 23 роки.
Сергій Карпінський
Новоушицька громада провела в останню земну дорогу захисника Сергія Карпінського.
Сергій народився 12 травня 1969 року в Херсоні. Після окупації рідного краю разом із сім’єю переїхав до села Стара Гута Новоушицької громади.
У квітні 2026 чоловік добровольцем долучився до війська. Служив гранатометником.
Воїн загинув 2 липня 2026 року поблизу населеного пункту Осикове Краматорського району Донецької області.
Герою навіки залишиться 57.
Володимир Стаднік
Нетішинська громада провела в останню земну дорогу захисника Володимира Стадніка.
Володимир народився 16 жовтня 1989 року у селі Мокре Ковельського району Волинської області. Здобув професію тракториста у професійному ліцеї в селі Овадне на Волині. Згодом переїхав до Красилова, де працював на одному з місцевих підприємств.
У 2024 році Володимир долучився до лав захисників. Виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. Військовий був командиром відділення кулеметного взводу штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону.
7 липня 2026 року солдат Володимир Стаднік загинув під час виконання завдання у Запорізькій області.
Йому назавжди залишиться 36 років…
Микола Козловський
У Полонській громаді попрощалися з ветераном ЗСУ Миколою Козловським.
Захисник боронив Україну з лютого 2022 року до січня 2025-го. За словами рідних, підірване війною здоров’я не вдалося відновити.
Євген Мельничук
У Волочиській громаді провели до місця останнього спочинку воїна Євгена Мельничука.
Воїн народився 8 квітня 1986 року в селі Щаснівка. Згодом батьки переїхали до Волочиська. Вступив до Волочиського ПТУ № 5, де здобув спеціальність бухгалтера.
У 2015 році брав участь в АТО. За час служби штаб-сержант Євген Мельничук був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби», відзнакою «За звитягу та вірність», орденом «За мужність» III ступеня.
Командир взводу охорони Євген Мельничук загинув 16 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання.
Герою навіки залишиться 38.
Олександр Загурський
У Чорноострівській громаді попрощалися із захисником Олександром Загурським.
Олександр народився 25 грудня 1980 року в селі Осташки. Вступив до Хмельницького професійно-технічного училища, де здобув професію столяра. Після навчання працював на різних роботах.
У травні 2024 року його призвали до лав Збройних сил України. Захисник проходив військову службу у військовій частині А4765. У січні 2026 року за наказом командира частини воїна було звільнено з війська за станом здоров’я.
Серце воїна навіки зупинилося 13 липня 2026 року внаслідок важкої хвороби.
Йому навіки залишиться 45.
Висловлюємо щирі співчуття родинам, друзям і побратимам полеглих. Жодні слова не вгамують біль втрати, але наш обов’язок — пам’ятати кожного, хто віддав найцінніше за наш спокій.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився у пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять і слава Героям Хмельниччини!
Низький уклін… Поділіться цим дописом, щоб якомога більше людей згадали імена наших оборонців.
