Майже два десятиліття свого життя Руслан Буров присвятив службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції. Він був людиною великої честі, гідності та внутрішньої сили. Надійний побратим, люблячий чоловік, турботливий батько й син, який завжди ставив обов’язок, справедливість і служіння людям понад власні інтереси. Саме таким він назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів і колег.

Меморіальна дошка — це символ нашої вдячності, поваги та вічної пам’яті про людину, яка до останнього подиху залишалася вірною Присязі, українському народові та державі.

Особливо зворушливим став момент, коли меморіальну дошку відкривала донька Руслана. Сьогодні вона продовжує батьківський шлях, навчаючись в Національній академії внутрішніх справ. Це найкраще свідчення того, що його цінності, честь і любов до України живуть у наступному поколінні.
Не можемо повернути батька, чоловіка й сина. Але можемо й будемо робити все можливе, щоб підтримувати вашу родину, допомагати в усьому та завжди бути поруч. Це наш людський і професійний обов’язок. Втрата Руслана Бурова стала болем не лише для його сім’ї, а й для всієї поліцейської родини.

Того трагічного дня разом із Русланом Буровим загинули ще троє правоохоронців Хмельниччини — Віктор Зюбрій, Валентин Медвідь та Вадим Король. Кожен із них до останнього виконав свій обов’язок перед Україною та українським народом. Ми пам’ятаємо кожного. Їхні імена не зітре час, а їхній подвиг назавжди залишиться прикладом мужності, честі та самопожертви для майбутніх поколінь поліцейських, висловлювалися колеги Героя.