Хто підозрювані

Сальдо Володимир Васильович (12.06.1956 р. н.) — т. зв. губернатор тимчасово окупованої частини Херсонської області, який уже має цілий пакет кримінальних справ та судимостей.
Шуригін Вадим Валерійович (18.05.1974 р. н.) — т. зв. військовий комісар на тимчасово окупованій частині Херсонської області.
Шишкін Ігор Геннадійович (03.11.1969 р. н.) — т. зв. заступник військового комісара на тимчасово окупованій частині Херсонської області — начальник відділу підготовки та призову громадян на військову службу.
Бугайов Ярослав Сергійович (13.12.1982 р. н.) — т. зв. військовий комісар Олешківського муніципального округу Херсонської області, створеного окупаційним режимом.
Добровольський Андрій Вікторович (10.12.1983 р. н.) — т. зв. військовий комісар Генічеського муніципального округу Херсонської області, створеного окупаційним режимом.
Казаков Давид Костянтинович (02.06.1980 р. н.) — т. зв. військовий комісар Каховського муніципального округу Херсонської області, створеного окупаційним режимом.
Обставини злочину

Окупаційна влада та представники збройних сил рф створили на тимчасово окупованій території Херсонської області середовище, спрямоване на примусове залучення цивільного населення України до військового обліку та подальшого призову на службу в армію держави-агресора.

Починаючи з 2023 року й донині окупаційні органи поставили на такий облік щонайменше 2700 цивільних осіб — громадян України, частину з яких згодом примусово мобілізували, надавши їм статус військовозобов’язаних чи призовників.

Ця система примусу має чітку ієрархічну структуру, у якій кожна ланка виконує свою функцію.

На вершині вертикалі стоїть так званий “губернатор Херсонської області” Сальдо, який своїми адміністративними повноваженнями створив загальні передумови для мобілізаційного процесу, видаючи незаконні розпорядження та забезпечуючи взаємодію між цивільними колабораційними структурами й військовими комісаріатами.

Безпосереднє керівництво практичною реалізацією цього процесу здійснював так званий “військовий комісар Херсонської області” Шуригін — саме він розробляв механізми примусу, координував районні комісаріати та особисто відповідав за залучення українців до списків призовників рф.

Його найближчим помічником був Шишкін, який керував відділом, що займався безпосередньою підготовкою й примусовим відправленням людей на службу, розробляв інструкції для нижчих ланок і контролював виконання мобілізаційних планів. Його дії додатково кваліфіковано як добровільне колаборантство.

На місцях злочинний план втілювали військові комісари так званих муніципальних округів. В Олешківському “окрузі” цим займався Бугайов, у Каховському — Казаков, у Генічеському — Добровольський.
Примус цивільного населення окупованих територій до служби у збройних силах держави-агресора прямо суперечить міжнародному гуманітарному праву, зокрема Гаазькій конвенції 1907 року, Женевській конвенції про захист цивільного населення 1949 року, а також Римському статуту Міжнародного кримінального суду.