34-річний Микола Міщенко з Козятина був мобілізований 7 серпня. За два дні, 9 серпня, його доправили до лікарні, де того ж дня чоловік помер. Для родини ця історія має ще більше запитань, ніж відповідей.
За словами близьких, незадовго до смерті Микола встиг сказати матері, що його били. А коли тіло привезли додому, рідні побачили, як вони стверджують, численні тілесні ушкодження: синє обличчя та перелом руки.
Про смерть чоловіка сім’ю, за їхніми словами, повідомили лише 11 серпня.
Наразі є дві версії, які принципово важливо розмежовувати.
Родина підозрює насильницьку смерть. Правоохоронці попередньо говорять про падіння з другого поверху казарми.
Саме тому ключовими тепер мають стати результати судово-медичної експертизи та повне розслідування обставин смерті. Чи могли виявлені ушкодження виникнути внаслідок падіння? Чи є серед них такі, що свідчать про удари до падіння? Хто перебував поруч із Миколою? Чи зафіксовані обставини його перебування у військовій частині та момент травмування?
І головне — чому чоловік, який лише два дні тому був мобілізований, опинився мертвим у казармі?
Поки що називати смерть Миколи Міщенка вбивством було б передчасно. Але так само передчасно списувати все на нещасний випадок, доки не встановлені всі обставини.
Для його матері та близьких це не просто кримінальне провадження і не сухий запис у статистиці. Це людина, яку 7 серпня забрали захищати державу, а вже через 48 годин родина отримала страшну звістку.
Тепер вони хочуть знати правду.
Що сталося з Миколою Міщенком у казармі? Хто відповість за його смерть, якщо версія родини про побиття підтвердиться? І чому між мобілізацією та смертю минуло лише два дні?
На ці питання мають відповісти слідство та експертиза. І суспільство має право знати результати — без замовчування та поспішних висновків.
