Народився близько 1065–1070 років. З юних літ навчався іконопису у грецьких майстрів, які оздоблювали Печерську церкву, і став свідком чудесного явлення ікони Пресвятої Богородиці.

Прийнявши монашество від ігумена Никона, Аліпій поєднував іконопис із подвижницьким життям. Він ніколи не брав плати за свою роботу, а отримане ділив на потреби ікон, милостиню та монастир. День проводив у трудах, а ніч – у молитві.

Згодом був висвячений у священника. Відомий випадок його чудесного зцілення хворого, якого він помазав фарбами для ікон і привів до Причастя.

Одного разу ікони, які він мав написати, з’явилися на дошках чудесним чином без його участі. Після пожежі в Києві ці ікони залишилися неушкодженими, що ще більше прославило святого.

Перед смертю, тяжко хворіючи, він не міг написати ікону Успіння Богородиці, але вона була написана ангелом. Після цього преподобний Аліпій мирно відійшов до Господа і був похований у Антонієвих печерах Києво-Печерської Лаври.