Мученики Флор і Лавр були рідними братами. У II столітті вони жили у Візантії, а згодом переселилися до Іллірії. Працювали каменотесами, навчаючись у християн Прокла і Максима, від яких перейняли й благочестиве життя.

Правитель Лікаон послав їх будувати язичницький храм. Брати працювали, роздаючи заробіток бідним, постили і молилися. Під час будівництва вони зцілили сина жерця Мамертіна, навернувши його і батька до християнства.

Після завершення храму Флор і Лавр разом із християнами знищили ідолів і встановили хрест. За це влада стратила Мамертіна з сином і багатьох християн, а самих братів живцем засипали в колодязі. Згодом їхні нетлінні мощі були знайдені й перенесені до Константинополя.