Ми вже писали про те, що могилу воїна, якого хоронили у рідному селі, не було кому закопати.
Всі односельці розійшлись по домівках. А староста не зміг організувати їх.
це повідомляють у Томашпільській селищній громаді.
“У п’ятницю під час поховання нашого земляка, Захисника України Михайла Файчука з Комаргорода, сталася ситуація, якої не мало бути. Після опускання труни до могили не було належним чином організовано завершення поховання.
Ми усвідомлюємо, наскільки болючим це стало для родини Героя у хвилини найтяжчої втрати. Жодні пояснення не можуть змінити того, що прощання із Захисником повинно бути організоване гідно, з максимальною повагою та увагою до кожної деталі.
Під час проведення робочої наради по з’ясуванню усіх обставин тих подій, староста Комаргородського старостинського округу Олександр Чоботар написав заяву про складання повноважень старости. Ми не хочемо перекладати відповідальність чи шукати виправдань. Ситуацію детально проаналізовано і подібне більше ніколи не повториться.
Від імені Томашпільської селищної ради ще раз щиро просимо вибачення у родини Михайла Файчука.
Михайло віддав за Україну найдорожче — своє життя. Наш обов’язок — берегти пам’ять про нього та з гідністю віддавати останню шану кожному нашому Захиснику.
Світла пам’ять Михайлу Файчуку. Вічна шана Герою України”, – йдеться у повідомленні.
Передумови
Про інцидент з незасипаною могилою у мережі розповіла користувачка Alika Kutsa. За її словами, яму залишили відкритою після опускання труни.
“Сьогодні поховали мого кума — Файчука Михайла Вікторовича, Захисника України. Його дружині, моїй сестрі, просто вручили прапор, сказали: «Дякуємо за службу» — розвернулися та пішли. А могилу залишили незакопаною. Ми намагалися додзвонитися відповідальним особам — ніхто не бере слухавку. Невже так громада проводжає людину, яка віддала своє життя за Україну? Прошу максимального розголосу та поширення. Михайло заслуговував на гідне прощання. Його родина — на повагу”, – йдеться у дописі.
Михайло Файчук народився 21 листопада 1995 року в Комаргороді. Після закінчення 9 класів продовжив навчання у Комаргородському вищому професійному училищі, здобув кілька спеціальностей: тракторист-машиніст, слюсар із ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водій автотранспортних засобів.
У 2014 році, переживши смерть матері, Михайло став опорою для своїх чотирьох братів, взявши на себе відповідальність за родину. Працював на Ладижинській птахофабриці, згодом – на пилорамі у Вінниці, укладачем тротуарної плитки в Одесі, заробітчанином у Польщі, монтером колії на станції Вапнярка Одеської залізниці. Одружився, разом з дружиною Діаною виховували сина Микиту. На жаль, не дочекався народження донечки Міланки.
20 квітня 2023 року Михайло був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України. Служив у званні старший матрос, старший вогнеметник взводу роти РХБ захисту у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського. За зразкову службу був відзначений нагрудним знаком «За оборону України».
Наприкінці жовтня 2024 року зв’язок з Михайлом обірвався. Більше року родина не знала про його долю. У серпні 2026 року результати ДНК-експертизи підтвердили – чоловік загинув 31 жовтня 2024 року поблизу Новодмитрівки Донецької області.
І ось такі шокуючі проводи у рідному краї.
Ти тут з колегами уважно все почитали, що про цей жахливий випадок на різних сайтах і дописи у «33 каналі» і можемо сказати, що те що відбулось під час поховання загиблого військовослужбовця Михайла Файчука у селі Комаргород Тульчинського району Вінницької області має ознаки злочинів, чи то злочинна недбалість, чи злочинні порушення при похованні, тим більше якщо не було віддано належних і обов’язкових почестей, правову оцінку правоохоронні органи дадуть цьому. Також мають бути виплати за рахунок винних осіб за нанесені моральні і матеріальні збитки родині. Тому потрібно родинам або навіть звичайним людям звернутись до поліції і прокуратури, ми зі свого боку також надамо підтримку. Ми бачимо, що у громаді є небайдужі депутати, люди, які займають громадянську позицію. Злочин має бути покарано.
Стаття 367 ККУ (Службова недбалість): Невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди (зокрема, нематеріальної шкоди у вигляді порушення прав та законних інтересів громадян).Стаття 297 ККУ (Наруга над могилою або тілом померлого): Залежно від встановлених слідством мотивів та обставин організації процесу.
Я прочитал на разных сайтах об этом из ряда вон выходящем случае в томашпольской громаде Винницкой области и не могу понять, ну мерия со старостой проявила халатность и не организовала погребение, ну а трехкратний салют мерия организовала?
Напишите, кто знает
Окремої уваги правоохоронців потребують дії першого заступника Віталія Гоного. Його дивна поведінка під час поховання та раптова втеча прямо з цвинтаря викликають у громади обґрунтовані підозри. Чи не є це прямим свідченням його причетності до ситуації?Ми вимагаємо від компетентних органів внести відомості до ЄРДР, розпочати кримінальне розслідування та допитати Годного щодо його дій та причин втечі. Справедливість має бути відновлена!
Просимо журналістів провести розслідування, а правоохоронні структури — негайно втрутитися, внести відомості до ЄРДР та розпочати кримінальне провадження. Громада вимагає чесного слідства та законного покарання для реальних організаторів.
Спасибі редакції і журналістам «33-го», що не залишились осторонь. Ми вже хотіли їхати до вас у Вінницю.
Місцеві «панки» не можуть нажертись, не чують землі під ногами, і те, що сталось не випадково, звалити все на старосту найлегше всього. Просимо провести журналістське розслідування.
Те, що сталось — це не випадковість, а закономірність. Списати все на старосту — найлегший для них вихід, щоб сховати свої схеми. Дуже просимо вас провести журналістське розслідування. Нехай уся область дізнається правду!
Висловлюємо щиру вдячність редакції та журналістам видання «33-й канал» за те, що не залишилися осторонь нашої проблеми. Ситуація настільки критична, що ми вже були готові особисто їхати до вас у Вінницю в пошуках справедливості.Те, що відбулося, не є випадковістю. Місцеві чиновники та ділки втратили будь-які межі й зараз намагаються перекласти всю відповідальність на старосту громади. Зробити його крайнім — це найпростіший шлях для тих, хто насправді стоїть за цим безладом. Переконливо просимо вас провести незалежне журналістське розслідування, аби встановити реальних винуватців і надати справі розголосу.