Як працівники НКВС вбили голову ОУН
Євген Коновалець був одним із ключових діячів українського визвольного руху ХХ століття та першим головою ОУН. 13 серпня його останки доправили в Україну з Роттердама, де він був похований у 1938 році. 18 серпня його прах тимчасово перепоховали на території Національного військового меморіального кладовища, а згодом планують перенести до Українського національного пантеону.
Євген Коновалець загинув від вибуху просто посеред Роттердама, але до цього його вбивця зробив одну дуже непримітну річ.
На перший погляд, це був звичайний подарунок «від друзів»
Насправді ж радянські спецслужби скористались пристрастю Коновальця до шоколаду і використали її проти нього, розповідає Український інститут національної пам’яті.
Як відомо, Коновалець загинув у Роттердамі у 1938 році внаслідок вибуху. Але вбивці використали не зброю і не напад із засідки – смертельний пристрій заховали у подарунку, який мав вигляд звичайної коробки шоколадних цукерок.
Саме любов Коновальця до солодощів, за спогадами безпосереднього виконавця операції, допомогла НКВС придумати цей спосіб замаху.
На той момент Коновалець очолював Організацію українських націоналістів і перебував за кордоном. Радянські спецслужби кілька років намагалися вийти на нього через агентурні контакти. Виконавцем операції став Павло Судоплатов, який увійшов у довіру до Коновальця під виглядом представника українського підпілля у Радянській Україні.
Через це зустріч із ним не виглядала незвичною. У своїх спогадах Судоплатов писав, що під час розмови про майбутню операцію Йосип Сталін запитав його про смаки та слабкості Коновальця.
Судоплатов відповів, що той дуже любить шоколадні цукерки і під час поїздок часто купував дорогі коробки солодощів. Після цього, за версією Судоплатова, Сталін запропонував обдумати, як можна використати цю особливість.
В оперативно-технічному відділі НКВС виготовили вибуховий пристрій, який заховали у коробці шоколадних цукерок. Її додатково оформили в українському стилі, щоб подарунок виглядав правдоподібно.
Особливість механізму полягала в тому, що його не потрібно було запускати безпосередньо перед передачею. За описом Судоплатова, вибух мав статися приблизно через 30 хвилин після того, як коробку переводили з вертикального положення в горизонтальне. Це давало виконавцю час піти з місця зустрічі.
Судоплатов зустрівся з Коновальцем у ресторані готелю «Атланта» в Роттердамі. Після короткої розмови він передав йому коробку як подарунок. Коновалець не запідозрив пастки. Судоплатов залишив коробку на столі та вийшов із ресторану.
За даними історичних матеріалів, вибух стався вже після того, як Коновалець залишив заклад і перебував на вулиці Колсінгел. Він загинув на місці, ще двоє випадкових перехожих були поранені. Сам Судоплатов після передачі подарунка поспішив залишити місто.
У своїх спогадах він описував, що після вибуху почув звук, схожий на лопання автомобільної шини, а люди навколо побігли до місця події.
На початку серпня 2026 року останки полковника армії УНР Євгена Коновальця ексгумували на кладовищі «Кросвейк» у Роттердамі та повернули до України.
Чому НКВС не просто застрелив Коновальця?
Для радянських спецслужб проблема полягала в тому, що Коновалець не завжди перебував один. Його часто супроводжував помічник Ярослав Барановський, відомий як «Пан інженер». Тому прямий напад вважали складнішим варіантом.
Передача подарунка давала можливість підійти до Коновальця без застосування зброї й залишити місце події до вибуху. Саме такий спосіб, зрештою, і обрали.
Понад століття тому Євген Коновалець та його однодумці взяли на себе відповідальність за боротьбу за незалежну українську державу.
Попри зміну історичних обставин, боротьба за свободу, суверенітет і право України бути господарем на власній землі залишається актуальною. Сьогодні вже нове покоління українських захисників продовжує цю справу, тримаючи стрій у битві проти того самого ворога.
Анатолій Петраченко
