В багатьох корупційних справах застава перестала бути лише запобіжним заходом і може перетворюватися на інструмент кримінальної економіки.
Про це у своєму дописі зазначив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.
Він заявив, що за підозрюваних іноді вносять десятки й сотні мільйонів гривень із рахунків компаній, пов’язаних із кримінальним середовищем. У такій схемі застава може стати способом використання коштів сумнівного або злочинного походження для звільнення іншого учасника протиправної діяльності.
Як працює схема із заставами
За словами Абакумова, за топпосадовців застави іноді вносять компанії, які формально не мають до них жодного стосунку. Йдеться про фірми із сумнівною господарською діяльністю, чиї номінальні власники та керівники не можуть пояснити походження грошей і причини внесення застави.
«За ширмою таких підставних осіб стоять інші люди — реальні бенефіціари цих компаній», — написав керівник підрозділу детективів НАБУ.
Механізм, за його словами, полягає в обміні готівки, отриманої внаслідок протиправної діяльності, на безготівкові кошти компаній. Після цього підприємство формально виступає заставодавцем і перераховує гроші на відповідний рахунок.
Наприклад, у справі «Мідас», зазначає Абакумов, вартість такої послуги могла становити від 10% до 30% від суми застави. «Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес», — наголосив він.
Застава як «плата за мовчання»
Абакумов вважає, що проблема полягає не лише у звільненні підозрюваного з-під варти. Якщо кошти злочинного походження використовують для внесення застави за іншого учасника тієї самої діяльності, це може дозволяти злочинній групі фактично забезпечувати збереження власної діяльності.
І тоді застава фпктично стає платою за мовчання. Видатки кримінального середовища на збереження самого себе», — заявив детектив.
Він також звернув увагу на ризик того, що після внесення застави підозрюваний може порушити покладені на нього судом обов’язки або виїхати з країни. На його думку, правила визначення застави та процедура її внесення потребують законодавчих змін. Зокрема, держава має перевіряти компанії, які раптово вносять за підозрюваних десятки мільйонів гривень: встановлювати їхніх реальних власників, походження коштів і зв’язки із підозрюваними.
Абакумов зазначив, що законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати основою для таких змін. Перевіряти законність походження коштів, за його словами, потрібно до того, як застава виконає свою функцію і підозрюваний вийде із СІЗО.
«Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів», — підсумував він.
