Який офіційно працює як культурний центр, може бути закритий після багаторічних підозр у тому, що будівля використовується як прикриття для російської розвідувальної діяльності. Про це пише Die Zeit.
Центр працює з 1984 року і пропонує бібліотеку, мовні курси, творчі майстерні, музичні заходи, кінотеатр, ресторан і навіть російське поштове відділення. Офіційно він декларує знайомство з російською культурою та підтримку російськомовних громадян у Німеччині.
Водночас у кінотеатрі «Російського дому» демонстрували, зокрема, фільм телеканалу Russia Today про Голокост, у якому українців подавали як нацистів.
Установою керує «Россотрудничество» — державне агентство, пов’язане з МЗС Росії. Воно перебуває під санкціями ЄС, а його активи заморожені.
Після запровадження санкцій рахунки «Російського дому» також були заморожені, однак йому дозволили отримувати кошти, необхідні для утримання будівлі.
При цьому, як з’ясувала Die Zeit, німецька держава щороку фактично витрачає близько €70 тисяч на цей об’єкт із коштів платників податків.
Це передбачено окремою угодою 2013 року, укладеною на 99 років. Згідно з нею Німеччина покриває податок на нерухомість для будівлі площею близько 29 тисяч квадратних метрів.
Розірвати цю угоду найближчим часом практично неможливо: вийти з неї можна лише за 12 місяців до завершення строку дії, тобто ще через десятиліття.
Втім, діяльність самого «Російського дому» регулюється іншою — двосторонньою культурною угодою 2011 року.
Вона укладається на п’ять років і автоматично продовжується, якщо одна зі сторін не повідомить про вихід щонайменше за шість місяців. Цього року крайній термін для такого рішення — 6 грудня.
Якщо Берлін встигне розірвати угоду до цієї дати, «Російський дім» буде змушений припинити діяльність у червні наступного року, навіть якщо сама будівля залишиться у власності Росії.
Раніше німецький уряд вагався через побоювання, що Москва у відповідь остаточно закриє Інститути Гете в Росії.
Однак їхня діяльність уже сильно обмежена. Із приблизно 200 співробітників, які працювали раніше, з 2023 року дозвіл на роботу в Москві та Санкт-Петербурзі мають лише 15. Лише двоє з них відряджені з Німеччини, решта — місцеві працівники.
Крім того, Інститути Гете в Росії майже повністю втратили можливість проводити культурні заходи. Зараз вони переважно організовують мовні курси.
На цьому тлі аргумент про необхідність берегти взаємний культурний обмін стає для Берліна дедалі слабшим.
Підозри щодо «Російського дому» виходять далеко за межі пропаганди. Експерт із розвідки Крістофер Нерінг вважає, що використання такого центру для роботи спецслужб цілком відповідає російській практиці.
Він виступає за закриття установи і вважає, що це варто було зробити «в ідеалі ще десять років тому».
Політолог Карло Масала з Університету Бундесверу також вважає, що роботу російських агентів у Німеччині потрібно максимально ускладнювати.
Водночас він звертає увагу на дилему спецслужб: відкритий «Російський дім» легше контролювати та тримати під наглядом, ніж після закриття відстежувати нові структури, які можуть виникнути в інших місцях.