Кому дісталося управління стадіоном і чому виникли питання до нового футбольного клубу
У Вінниці навколо стадіону «Локомотив» розгортається історія, яка виходить далеко за межі звичайної спортивної новини.
Виконавчий комітет міської ради передав стадіон в управління футбольному клубу «Брацлав». Офіційно йдеться про інвестиційний проєкт: клуб має вкласти у розвиток об’єкта 2,241 млн грн. Для виконання робіт уже укладено попередній договір будівельного підряду з вінницьким ТОВ «Олеріт».
В управління передають будівлю стадіону, трибуни, футбольне поле та вбудовані нежитлові приміщення.
Однак увагу привертає не лише сама передача спортивного об’єкта, а й те, хто стоїть за компанією, яка отримала право ним управляти.
Новий клуб — нова юридична особа
ТОВ «Футбольний клуб «Брацлав» зареєстрували лише 16 вересня 2025 року. Статутний капітал підприємства — 1,3 млн грн.
Єдиним засновником і власником компанії зі 100% часткою, за даними відкритих реєстрів, є Дмитро Тімошенко.
Його зареєстроване місце проживання — Донецька область, Оленівка.
Йдеться про населений пункт, який із 2014 року перебуває під російською окупацією.
Сам по собі факт реєстрації особи на тимчасово окупованій території не свідчить про порушення закону чи зв’язки з окупаційною владою. Але в ситуації, коли компанія, створена менш ніж рік тому, стає єдиним учасником конкурсу на управління великим комунальним спортивним об’єктом, така обставина закономірно викликає запитання щодо перевірки учасника та його фінансової спроможності.
Особливо з огляду на те, що інших претендентів на конкурс, за наведеними даними, не було.
Хто представляє «Брацлав»
Публічним обличчям клубу є Юрій Максименко — директор «Брацлава», відомий у Вінниці футбольний функціонер та колишній професійний футболіст.
У різні роки він виступав за «Сталь-2», тернопільську та вінницьку «Ниви», чернігівську «Десну», «Буковину», а також грав за кордоном — в Узбекистані та Азербайджані.
Після завершення професійної кар’єри Максименко залишився у футболі. Він очолює Асоціацію футзалу Вінницької області та Вінницьку міську асоціацію футболу. У футбольному клубі «Брацлав» поєднує адміністративну роботу з роллю граючого президента.
Але має він і політичний досвід.
У 2015–2020 роках Максименко був депутатом Вінницької міської ради від «Самопомочі». У 2019 році балотувався до Верховної Ради від «Слуги народу» в окрузі, до якого входили Козятин, Хмільник та Калинівка. У 2020-му знову йшов на вибори до Вінницької облради від цієї політичної сили, однак депутатом парламенту чи обласної ради не став.
Від дитячої школи до Другої ліги
Сам бренд «Брацлав» у вінницькому футболі з’явився задовго до створення нинішнього ТОВ.
Ще у 2016 році в Брацлаві запрацювала дитяча футбольна школа «Брацлав Junior». Її вихованці виступали у змаганнях ДЮФЛУ.
Повномасштабна війна внесла свої корективи: значна частина дітей виїхала за кордон, після чого діяльність школи призупинили.
Натомість керівництво вирішило створити дорослу команду. У 2025 році виник футбольний клуб «Брацлав», який спочатку представляв однойменне селище, а згодом змінив спортивну прописку на Вінницю.
Того ж року команда дебютувала в чемпіонаті України серед аматорів.
У 2026 році «Брацлав» заявили вже до чемпіонату України серед команд Другої ліги.
Тобто спортивна історія клубу справді виглядає амбітною: від дитячого футболу — до професійного рівня за кілька років.
Що саме отримав клуб
Водночас важливо розділяти поняття «управління» та «власність».
Стадіон не продають футбольному клубу.
«Локомотив» залишається комунальним майном територіальної громади Вінниці. КП «Центральний міський стадіон» є його балансоутримувачем, а місто зберігає право власності.
Йдеться саме про передачу об’єкта в користування в рамках інвестиційного проєкту.
І тут масштаби об’єкта варто нагадати.
Стадіон відкрили ще у серпні 1949 року. У 1993 році на базі його майна міська влада створила Державне комунальне фізкультурно-спортивне підприємство «Центральний міський стадіон».
У травні 2006 року КП отримало право постійного користування земельною ділянкою площею 5,9881 га.
На цій території розміщені не лише футбольне поле і трибуни. Тут є будівля стадіону площею понад 4,4 тисячі квадратних метрів, зали важкої атлетики, боротьби, боксу, зал «Здоров’я», футбольне поле з біговими доріжками, волейбольний та мініфутбольний майданчики й інші спортивні об’єкти.
Тобто йдеться про значний спортивний комплекс у центрі міста, а не просто про футбольне поле.
Земля — окрема історія
Свого часу земельний банк комунального підприємства був значно більшим.
За даними Антимонопольного комітету, КП користувалося загалом понад 47,5 га земель.
Окрім центрального стадіону, до цього переліку входили стадіон «Темп» площею 3,6633 га, територія на вул. Ватутіна, 18-Б площею 7,0690 га та майже 31 гектар на Сабарівському шосе, призначений для занять і проведення змагань з автоспорту.
Згодом частина земель вибула з користування підприємства.
У 2022 році було припинено право постійного користування ділянкою площею 3,6633 га на вул. Сергія Зулінського, 29-А. Того ж року підприємство відмовилося і від ділянки площею 30,8180 га на Сабарівському шосе.
Тому нинішня історія «Локомотива» — це не лише питання розвитку футболу.
Це питання того, як місто розпоряджається одним із найбільших спортивних об’єктів, хто отримує доступ до його інфраструктури, які інвестиції реально будуть вкладені та як контролюватиметься виконання взятих зобов’язань.
І, звичайно, окремої відповіді потребує питання щодо нового юридичного власника футбольного клубу — його походження, фінансових можливостей та перевірки перед допуском до конкурсу.
Бо якщо стадіон залишається власністю громади, то громада має повне право знати, хто саме отримав можливість ним управляти, за яких умов і що в результаті отримає від цього місто.
Саме прозорість цих процедур визначатиме, чи стане історія «Локомотива» прикладом реального відродження вінницького спорту — чи черговою історією, навколо якої згодом виникне ще більше запитань.
