Україна є аграрним лідером у Європі – за площами ріллі, обсягами виробництва та експорту сільськогосподарської продукції. А Вінниччина – «найаграрніша» область України. Але зараз через блокування росією морських шляхів та бомбардування портів обсяги експорту зерна з України значно знизились (за оцінками експертів – на 75%) і, відповідно, закупівельні ціни впали.

Хтось наївно думає, що коли «не зможуть вивезти зерно за кордон, то будуть дешевші хліб та крупи для українців». Натомість дехто побоюється, що обмеження експорту зернових загрожує українській економіці крахом… А насправді?

За фаховим коментарем ми звернулися до доктора економічних наук, колишнього керівника області, лідера Громадського об’єднання «Ми – Вінничани» Валерія Коровія.

– Україна торік виробила 60 млн тонн зерна. Причому майже 80% українських зернових традиційно йде на експорт, – зазначає Валерій Вікторович. – Це, в першу чергу, пшениця і кукурудза – ну бо нема в Україні внутрішнього споживання такої кількості продукції.

Олійно-жирова промисловість (переробка соняшнику і ріпаку) має певні потужності, але значна частина цієї продукції теж експортується…

Зараз порти не мають можливості відвантажувати зерно, на кордонах виникли черги, і Україна не зможе продавати в тих обсягах, що раніше. Склади будуть переповнені, вони вже переповнені. Хоча елеваторна база оновлена і досить потужна, все одно не може прийняти стільки зерна.

Через обмеження експорту ціни впали до 4500 грн за тонну пшениці без ПДВ і до 6000 грн з ПДВ. Тому зрозуміло, що на фоні подорожчання паливно-мастильних матеріалів це може викликати велику низку ризиків і взагалі питання про доцільність займатися аграрним бізнесом, особливо в невеликих підприємств.

– Чи критично це для економіки України?

– За даними Національного банку, через неможливість експортувати зернові Україна може втратити до 2 млрд доларів виручки. Багато це чи мало?

За рахунок фінансової допомоги, яка надходить в Україну і формує поняття платіжного балансу, Нацбанк прогнозує приріст золотовалютних резервів від 50 до 80 млрд доларів до кінця року. То на цьому фоні 2 мільярди аж ніяк не вплинуть на курс долара і стабільність національної валюти. Тобто треба відкинути розмови про те, що обмеження експорту зернових загрожує економіці України крахом.

Але проблема полягає в іншому: ці 2 млрд доларів втрачають саме аграрії. І якщо великі холдинги, а в нас в області вони орендують близько 35% земель, як правило, мають свою переробну базу, свої елеватори, то вони будуть мінімізувати ці втрати за рахунок формування доданої вартості, а тим більше, якщо ще й мають тваринництво.

А в найгіршій ситуації опиняться невеликі підприємства та малі фермери. І тут дуже значний ризик і велика необхідність, щоб державні інституції максимально пішли їм назустріч.

Минулого року через погану погоду в полях позалишали кукурудзу, і я боюся, що в економічному сенсі в невеликих фермерів цьогоріч не буде фінансових ресурсів, щоб кукурудзу зібрати, потім посушити її та ще й за це заплатити.

Фермер порахує, що краще б вона лишилася в полі. І зараз над цим треба серйозно думати. Не чекати, а окреслити коло малих фермерських господарств на предмет їхньої прямої підтримки з боку держави – надати дотації, щоб вони могли зібрати урожай.

Говорять про безвідсотковий кредит, але спробуй швидко його оформити. І якщо фермер буде зазнавати прямих збитків, кредит все одно треба повертати…

Тому зараз необхідно все зробити для малих господарств, які зіткнулися з цією проблемою. Потрібно дотувати їх. Це має зробити і Кабмін, і всі владні інституції, зокрема й область. Адже система регіонального управління – це не просто писати довідки і вручати грамоти. Це вникати, ставити питання і працювати з профільними міністерствами для їх вирішення.

– Чи можуть втрату морської логістики компенсувати залізниця та автошляхи?

– Є прогноз експертів, що через дороги і залізницю можна експортувати лише 60% від попередніх обсягів. Тобто в будь-якому випадку 40% того, що мало йти на експорт, залишиться в Україні.

Потрібно думати, як цю продукцію переробити. І як врятувати малі агропідприємства від банкрутства.

Спілкувався Юрій Сегеда