У Кам’янці-Подільському навколо ліцею №3 розгортається кадровий конфлікт. Педагоги й батьки вимагають прозорого конкурсу, а міська влада говорить про юридичні проблеми та можливі корупційні діяння.
Кам’янець-Подільський ліцей №3 на Хмельниччині зустрічає новий навчальний рік із тимчасовим керівником. Чому? — це питання стає все гострішим.
30 квітня 2026 року міський голова Михайло Посітко оголосив конкурси на посади директорів закладів освіти, де завершувалися контракти керівників. Серед них був і Кам’янець-Подільський ліцей №3. Тобто міська влада сама обрала шлях відкритого конкурсу. Проте вже 30 червня розпорядженням №413-р конкурс призупинили. В управлінні освіти пояснили: під час підготовки процедури виникли юридичні питання, які потребують додаткового опрацювання. При цьому чиновники наголосили: конкурс не скасований.
Минув липень. Минув серпень. Новий навчальний рік уже на порозі. А конкурс, оголошений ще навесні, фактично не завершений.
17 серпня педагогічний колектив ліцею прийшов до міської ради. Люди хотіли отримати відповіді: чому припинили трудові відносини з попередньою директоркою і коли буде проведено конкурс на посаду керівника. Питання цілком закономірні. Адже закон передбачає для конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти конкретну процедуру та обмежує його загальну тривалість двома місяцями від дня оголошення.
Замість цього процедуру призупинили й призначили тимчасове керівництво.
Колектив закладу вважає, що засновник — управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради — не забезпечив належного проходження конкурсної процедури: не було оприлюднено списку допущених кандидатів, не відбулися передбачені конкурсом засідання комісії та іспити.
А тим часом директорки вже немає. У Оксани Токар завершився строк дії контракту. Міська влада вирішила його не продовжувати, тут заявляють про можливі корупційні діяння, які мають перевірити правоохоронні органи і надати їм правову оцінку.
Але 75 педагогів поставили свої підписи під зверненням до міського голови на підтримку професійних якостей Оксани Токар. Вона працює у ліцеї №3 із листопада 2011 року — директоркою і вчителькою математики, має професійні нагороди та Хмельницьку обласну премію імені М. Дарманського в галузі освіти і науки в номінації «Кращий директор загальноосвітнього навчального закладу». У зверненні педагоги фактично просять не оцінювати керівника лише через завершення контракту, а подивитися на весь результат багаторічної роботи. До педагогів приєдналися й батьки. Зокрема батьки дітей з особливими освітніми потребами публічно звернулися до міського голови із проханням забезпечити законний, прозорий та об’єктивний конкурс і висловили підтримку Оксані Токар.
Проте міська влада має свою версію подій. Там наголошують: контракт із Токар закінчився, і його не продовжили через можливі корупційні діяння, які мають перевірити правоохоронці. Щодо конкурсу позиція також сформульована: його не скасували, а тимчасово призупинили через юридичні питання. Влада заявляє, що не хоче проводити процедуру з юридичними ризиками, аби майбутній результат не став предметом судових спорів.
Поки триває ця невизначеність, виконання обов’язків директора покладено на заступницю директора з навчальної роботи Наталію Іваненко. Таке рішення міська влада пояснює необхідністю забезпечити стабільну роботу ліцею. На папері пояснення є. Але питань від цього менше не стає. Найгостріше — чому процедура зависла? Педагоги стверджують, що одночасно фактично заблоковано проведення конкурсів на керівників низки закладів освіти міста. Вони вбачають у цьому ризик непрозорого кадрового управління і побоюються, що можливості, які дає воєнний стан, можуть використовуватися для ручного призначення керівників.
Тож якщо щодо колишньої директорки є питання правоохоронного характеру — вони мають бути перевірені компетентними органами. Якщо конкурс має юридичні проблеми — їх треба назвати. Якщо попередня процедура не може бути продовжена — це має бути офіційно оформлено. Якщо її можна продовжити — громадськість має знати коли. І якщо потрібно проводити новий конкурс — його потрібно оголосити. Без кулуарних рішень.
Насправді ця історія вже не уподібнюється боротьбі за одне директорське крісло. Вона стала тестом на те, як у Кам’янці-Подільському ухвалюють кадрові рішення в освіті.
Олеся Душенко
