Жив на межі IV–V століть і народився в Єгипті. У 15 років разом із шістьма братами пішов у Скитську пустелю, де провадив монашеське життя.

Після розорення Скиту в 407 році брати оселилися в Теренуфі. Там Пимен здобув славу мудрого наставника. Спочатку він практикував суворий піст, але згодом навчав помірності, кажучи, що надмірність веде до гріха. Він наголошував на боротьбі з пристрастями, смиренні, самоосуді та увазі до своїх думок.

Пимен учив не осуджувати інших: «Якщо ми приховаємо гріх брата, Бог приховає і наш». Він вважав смирення основою духовного життя і ставив себе нижче за всіх.

Помер мирно після 449 року.