«Освітянський форум» чи політичний майданчик? Як вінницький медуніверситет опинився поруч із «Європейською солідарністю».
Ось якого листа надіслали на адресу редакції наші небайдужі читачі.
— Вінницькі освітяни вкотре стали декорацією для великої політики. Цього разу політичний захід під виглядом освітянського форуму проходить на базі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, який очолює ректорка Вікторія Петрушенко.
Формально все виглядає пристойно: освітяни, дискусії, розвиток освіти, майбутнє України. Проте достатньо подивитися, хто стоїть за організацією заходу та з якою політичною силою він пов’язаний, щоб виникло цілком логічне питання: де закінчується освіта і починається партійна політика?
«Європейська солідарність» давно використовує освітню тематику як один із напрямів своєї публічної діяльності. Партія регулярно проводить освітні форуми та публічні заходи за участю освітян.
І ось тепер у Вінниці для такого заходу використовується майданчик державного університету.
Особливо цікавим у цій історії є прізвище Вікторії Петрушенко. Ректорка Вінницького медуніверситету вже фігурує у публічному інформаційному просторі поруч із представниками «Європейської солідарності». Зокрема її ім’я згадується у матеріалах, пов’язаних із представниками цієї політичної сили.
Чи є це просто збігом? Можливо.
Але для суспільства питання полягає не лише в тому, хто з ким знайомий. Значно важливіше — чому державний освітній заклад стає майданчиком для заходу політичної партії? Адже університет — це не партійний офіс. Студенти й викладачі мають право очікувати, що приміщення й авторитет навчального закладу використовуватимуться передусім для освітніх, наукових та суспільно корисних цілей, а не для створення позитивного іміджу окремої політичної сили. Особливо дивно це виглядає у воєнний час, коли суспільство очікує від університетів максимальної політичної нейтральності.
Виникає й інше запитання: чи однаково відкриті двері університету для всіх політичних сил? Чи зможе, наприклад, інша парламентська партія провести аналогічний захід у стінах університету, отримавши такий самий організаційний ресурс і статус?
Якщо відповідь негативна — тоді перед нами вже не просто освітній форум, а фактичне створення привілейованого політичного майданчика.
І тут виникає політичний аспект діяльності ректорки.
Петрушенко не є просто приватною особою. Очолюючи великий державний університет, вона представляє інституцію, яка має бути поза партійною боротьбою. Саме тому будь-яка її публічна взаємодія з конкретною політичною силою закономірно викликає запитання щодо меж між посадою ректора та політичними симпатіями. Зрештою, проблема навіть не в самій «Європейській солідарності». Проблема в іншому: чи не перетворюється університетський простір на інструмент політичного позиціонування? Поки політики говорять про «майбутнє освіти», суспільство має право поставити просте запитання: чи справді йдеться про освіту — чи лише про чергову красиву політичну картинку?
І якщо університет стає місцем, де партія демонструє свою присутність серед освітян, то варто називати речі своїми іменами. Бо форум може бути освітянським за назвою. Але політика — за змістом.
Читачі, підписи
