Як відомо, Ірина Мудра, колишня заступниця керівника Офісу Президента України, є фігуранткою антикорупційного розслідування НАБУ та САП у межах спецоперації під назвою «Форест Гамп».
Слідство підозрює Мудру в участі у злочинній організації, яка займалася рейдерським захопленням підприємств і нерухомості, а також у допомозі з відмиванням корупційних коштів. Її товариш — бізнесмен Микитась — проходить по цій справі. Але як Поділля проходить по цій справі, зокрема військові арсенали у Вінницькій області?
Знаєте, хто будував «сучасні склади боєприпасів із бетону й сталі, заглиблені в землю», для ЗСУ? Ну, як «будував»? Гроші взяв. Пан Микитась! Так, той самий. А яка компанія будувала? Чи не знаєте? «Укрбуд». Так, та, за яку Микитась віддав Ірині Мудрій 4 мільйони доларів «за кришування».
А тепер по порядку. Наприкінці 2018 року Порошенко ухвалив рішення розпочати будівництво сучасних складів для боєприпасів. Загалом у трьох військових частинах до кінця 2021 року мали збудувати 136 сховищ на загальну суму близько 4 млрд грн. Наприкінці 2018 року з бюджету було виділено авансом 400 млн грн. Але вже на початку 2019 року міністром оборони Полтораком було подано позови на підрядника за зрив виконання календарного плану робіт. Але суд уже був портновсько-татаровським, тому Міністерство оборони програло. Будівництво залишилося за Микитасем. Йому ще дали грошей. До кінця 2019 року він отримав ще близько мільярда гривень.
Однак будівництво на двох арсеналах не відновилося, більше того — воно припинилося і на третьому.
Навесні 2020-го в процес включився Генштаб, на арсеналах влаштували перевірку. Виявилося, що найгірша ситуація у Калинівці, де мав будувати «микитасевий» «Укрбудмонтаж» корпорації «Укрбуд»: із 10 запланованих сховищ — одна неповна «коробка» без даху і три фундаменти, один з яких — із половиною стін, у другому від стін — тільки арматура, в третьому — навіть цього немає.
У Богданівці, яку мала будувати «ПУБА», ненабагато краще. Із 10 сховищ — готова тільки одна «коробка» (залізобетонний кокон без внутрішніх мереж), ще кілька фундаментів із «зачатками» стін, але армування виконане з браком і вже деформоване, подекуди фундамент або гідроізоляція, втоплені у воді, із 20 км протипожежних водопроводів викопали лише 500 м.
Тобто на початок повномасштабного вторгнення будівництво виявилося повністю замороженим, а Україна залишилася без сучасних складів і грошей. А Микитась залишився із грошима. Триває якесь мляво-поточне слідство, якісь суди. Але факт «дружби» Микитася з Офісом Президента вже ні для кого не є секретом.
Питання, чи не за цю оборудку Микитась заплатив своїй подрузі 4 мільйони доларів? Я не маю права цього стверджувати. І не стверджую. Це моє приватне судження. Як я розумію, у них різних варіантів було багато.
Але які ж sy.kи! Розкрасти гроші фактично на крові загиблих людей під час вибухів складів після повномасштабного вторгнення!
Отак наша влада готувалася до повномасштабного вторгнення.
Якби «мудрий народ» не вирішив «поржати», я впевнений, що міністр Полторак домігся б скасування контракту з Микитасем та його корпорацією, повернув би аванс і склади були б добудовані. І ще багато чого було б зроблено. То, може, і війна не почалася б, хоча хто знає…
Сергій Погребецький
Від редакції: своїми думками можете поділитись і ви.
