Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Максимом Ковальовим.
Він служив у 115-й та 117-й окремих механізованих бригадах, був гранатометником і старшим навідником гранатометного відділення. Загинув 20 березня 2025 року поблизу села Водяне Друге Краматорського району Донецької області. Йому був 41 рік.
Народився у Вінниці 3 травня 1983 року. Закінчив школу №27 та Вище художнє професійно-технічне училище. Після строкової служби підписав контракт із ЗСУ та до 2017 року служив при Штабі Повітряних сил.
У селі Куниче Крижопільської громади попрощалися із захисником Олександром Олійником, 6 березня 1972 року народження.
Призваний на військову службу, старший солдат Олійник Олександр служив кулеметником стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.
Воїн загинув 2 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Ольговка Кореневського району Курської області внаслідок атаки ворожого FPV-дрона.
Підтвердився факт загибелі захисника Сергія Когута, 12 березня 1972 року народження, жителя с. Рубань.
Він із 15 грудня 2025 року вважався безвісти зниклим.
Немирівська громада сповістила, що 21 квітня 2025 року у бою у районі населеного пункту Північне Бахмутського району Донецької області загинув Роман Скрипніченко, 31 березня 1978 року народження, житель с. Стрільчинці.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Максимом Ткачуком.
Він брав участь у боях за Новобахмутівку, Покровськ, Роботине та Авдіївку. Попри численні поранення, щоразу повертався до побратимів. Загинув 24 серпня 2026 року на Миколаївському напрямку. Йому було 39 років. За мужність нагороджений відзнаками «За оборону України», «За поранення» та «За військову службу Україні».
Народився у Вінниці 25 жовтня 1986 року. Закінчив школу №27 та Вінницький професійний коледж цифрових технологій та підприємництва за фахом «програміст». Працював у будівельній сфері.
У Піщанську громаду надійшла звістка про смерть військовослужбовця Миколи Колесника, 31 березня 1975 року народження.
Чоловік був призваний на військову службу за мобілізацією, служив комірником речового складу взводу забезпечення роти забезпечення продовольством, речовим і військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення.
31 серпня 2026 року в КНП “Яготинська ЦМЛ” Яготинської міської ради Микола відійшов у вічність.
Під час стрілецького бою загинув Олег Магдій, 19 вересня 1976 року народження, житель Шпиківської громади.
Солдат Магдій Олег служив стрільцем 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти.
20 січня 2025 року в районі населеного пункту Дар’їно Курської області рф захисник загинув.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Сергієм Швидким.
Сергій служив у 101-му окремому Вінницькому полку зв’язку та радіотехнічного забезпечення, згодом – у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту. Загинув 12 квітня 2024 року поблизу селища Очеретине Покровського району Донецької області. Йому було 35 років.
Народився 7 січня 1989 року в селі Рівне Мурованокуриловецького району. Закінчив Дніпропетровську металургійну академію за спеціальністю «Екологія». Працював за фахом, а згодом – заступником директора з господарської частини у Вінницькому ліцеї №20.
Вороновицька громада провела в останню путь захисника Сергія Мельника.
Сергій народився 4 лютого 1981 року в селі Федорівка. Після закінчення Тростянецької школи навчався у Вороновицькому ПТУ-14, професія – газоелектрозварювальник. Після навчання працював за фахом у Києві.
17 січня 2025 року Сергій був призваний на військову службу. Служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
Сергій загинув 26 березня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинопіль Волноваського району Донецької області.
До Гайсинської громади на вічний спочинок повернувся старший солдат Владислав Бойко, 27 січня 1999 року народження.
Владислав став на захист Батьківщини ще в часи АТО/ООС, мобілізувавшись до лав ЗСУ добровольцем 9 червня 2022 року. Воював у найгарячіших точках Донеччини. Служив стрільцем – снайпером 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
Свій останній бій воїн прийняв 26 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Лисівка Покровського району Донецької області.
Липовеччина провела в останню дорогу захисника Василя Фартушного.
Василь народився 11 січня 1987 року в селі Лозувата. Здобув професію будівельника у Вінницькому вищому професійному училищі №5.
Служив у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, де пройшов шлях від військового до командира, головним сержантом взводу 1-го стрілецького батальйону. Пройшов найважчими дорогами війни на Донеччині, Харківщині, Куп’янську, Покровському напрямку.
26 серпня 2026 року Василь, перебуваючи вдома, був госпіталізований. 31 серпня чоловік помер.
Офіційно підтвердилася загибель солдата Юрія Губчакевича, 1972 року народження, мешканця міста Бар.
Юрій служив на посаді стрільця-санітара 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А4941.
Його земний шлях обірвався 23 листопада 2024 року під час бою поблизу села Роздольне Волноваського району Донецької області.
Жителі Погребищенської громади провели в останню дорогу захисника Олександра Швалюка, мешканця с. Морозівка.
Олександр народився 4 січня 1980 року в селі Морозівка. Після закінчення школи працював трактористом у СТОВ «Мир». У 2000 році чоловік переїхав до Києва, де працював на залізниці, згодом — у КО «Київзеленбуд», а у 2024 році — шофером у приватній фірмі.
Під час повномасштабного вторгнення Олександр брав активну участь у будівництві оборонних споруд столиці. У 2025 році був призваний на військову службу. 22 серпня 2026 року в місті Київ внаслідок ішемічної хвороби серця Олександр помер.
До Барської громади надійшла звістка про загибель солдата Олександра Криклюка, 1992 року народження.
Він став до лав Збройних сил України у грудні 2025 року.
Загинув 30 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
У Шаргородську громаду повернувся «на щиті» старший солдат Володимир Шалавінський, 10 жовтня 1983 року народження, житель м. Шаргород.
Володимир служив оператором безпілотних літальних апаратів інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти військової частини.
Воїн загинув 1 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого ураження дроном поблизу населеного пункту Вільне Дніпропетровської області.
Козятинська громада прощалася із мужнім Героєм Олександром Бордюком.
Олександр народився 3 лютого 2002 року в селі Махаринці. Навчався у Вінницькому коледжі харчових технологій. Працював у газовому господарстві.
Після проходження строкової служби, підписав контракт у 2023 році. Брав участь в обороні Києва. Потім став інструктором з керування важкими дронами.
Олександр – оператор безпілотних літальних апаратів, сапер 3 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних комплексів роти безпілотних систем 2 інженерно-саперного батальйону військової частини А4960. Із 6 червня 2026 вважався зниклим безвісти в районі н.п. Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької обл. Тепер стало відомо, що воїн загинув.
Вороновицька громада повідомила про смерть захисника Юрія Борового.
Юрій народився 4 травня 1978 року в селі Остапківці Немирівського району Вінницької області. Працював у колгоспі трактористом. У 1999 році разом із сім’єю оселився у селі Побережне Вінницького району.
У 2025 році чоловіка було мобілізовано до лав Збройних сил України. Він проходив службу на посаді гранатометника гірськоштурмового відділення військової частини А3892.
1 вересня 2026 року серце захисника зупинилося.
Підтвердилася загибель молодшого сержанта Володимира Пилевича, 1967 року народження, жителя м. Бар.
Він став до лав Збройних сил України у травні 2024 року. Проходив службу на посаді оператора-електрика гвинтівково-артилерійського полігона військової частини А1619.
Життя воїна обірвалося 2 січня 2025 року під час виконання бойових завдань у районі населеного пункту Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області.
Самгородоцька громада попрощалася із захисником Віктором Закриничним.
Віктор народився 11 листопада 1980 року в селі Йосипівка.
Був мобілізований до лав ЗСУ у червні 2024 року. Служив молодшим сержантом військової частини. Загинув 2 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Гірник Покровського району Донецької області.
Стало відомо про смерть захисника Ігоря Приставки із Михайлина.
Його серце перестало битися 29 серпня 2026 року під час несення військової служби.
Козятинська громада попрощалася із Валентином Зінченком.
Валентин народився 15 серпня 1990 року в місті Козятин.
Мобілізований до лав ЗСУ 6 жовтня 2025 року.
24 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області гранатометник 3 відділення 2 взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) батальйону оперативного призначення оперативно -тактичного з’єднання 1 корпусу «Азов» військової частини 3028 поліг у бою.
На війні загинув Василь Коваль, уродженець Писарівки.
Народився Василь 8 січня 1985 року у с.Писарівка. Після закінчення місцевої школи навчався на електрика у Вінницькому профтехучилищі №3. Більшу частину свого життя разом із братом зводив куполи на храмах по всій Україні.
До війська чоловіка мобілізували у січні 2023 року. Воював за Бахмут, на Покровському напрямку, в Херсоні, Авдіївці та на Запоріжжі. Військовослужбовець двічі був важко поранений, але щоразу повертався до своїх побратимів.
За героїзм та мужність Василя Коваля відзначено нагородою «Бахмут — місто-фортеця». Також захисник отримав нагрудний знак «Ветеран війни».
Загинув 31 серпня на Запоріжжі.
Станіславчицька сільська рада повідомила про загибель військовослужбовця, солдата резерву Олександра Рябоконя, 9 червня 1986 року народження, жителя с.Станіславчик.
Воїн загинув 29 серпня 2026 року в населеному пункті Ізюм Харківської області.
Теплицька громада зустріла «на щиті» захисника Володимира Іванова, жителя с.Теплик.
Володимир народився 7 березня 1983 року. На захист країни став 17 травня 2022 року. Виконував військовий обов’язок на посаді головного сержанта — командира відділення гранатометного взводу у складі 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
Із 12 січня 2026 року Володимир не виходив на зв’язок і вважався зниклим безвісти. Тепер стало відомо, що старший сержант В. Іванов загинув під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Шийківка Ізюмського району Харківської області.
Томашпільська громада попрощалася із воїном Сергієм Брезіцьким (у селищі його пам’ятають як Віктора Купрієнка), який понад два роки вважався зниклим безвісти.
Народився Віктор 10 лютого 1977 року у селищі Томашпіль. Після закінчення місцевої школи хлопець вступив до Комаргородського професійно технічного училища. Працював електромонтером в «Укртелекомі», а згодом тривалий час перебував на заробітках за кордоном.
Незадовго до початку війни Віктор повернувся додому. 2 лютого 2024 року став до лав Збройних сил України. Служив у званні солдат, за спеціальністю старший стрілець-оператор 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти у складі 61 ї окремої механізованої Степової бригади. Брав участь у визвольних боях на Миколаївському напрямку, а на початку серпня 2024 року його військова частина першою зайшла на територію Курської області російської федерації.
За результатами експертизи ДНК встановлено, що воїн загинув 18 серпня 2024 року в районі населеного пункту Михайловка Курської області.
«На щиті» повернувся захисник Олександр Бешлега, 13 лютого 1978 року народження, житель Луки-Мелешківська.
Олександр служив у 39-й бригаді кулеметником та оператором РЕБ на Запорізькому, Сумському та Донецькому напрямках. Останнім місцем його служби був Краматорськ.
Життя воїна, учасника бойових дій, який неодноразово ставав на захист України, обірвалося 29 серпня 2026 року.
Вороновицька громада втратила захисника Владислава Сандульського. Владислав народився 3 січня 1996 року в селі Пороги Ямпільського району.
Навчався та проживав у Тульчинській спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернаті 1-3 ступенів – ліцеї Вінницької обласної ради. У 2018 році переїхав до Вороновиці.
2 травня 2023 року Владислав був призваний на військову службу. Боронив країну на посаді старшого розвідника-гранатометника, згодом на посаді водія-електрика відділення важких логістично-евакуаційних наземних систем, взводу логістично-евакуаційних безпілотних наземних систем, роти безпілотних систем, аеромобільного батальйону. Брав участь у Кліщіївській та Курській операціях.
За свою службу та мужність Владислав був відзначений державними й відомчими нагородами: у вересні 2024 року Указом Президента України його нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У грудні того ж року Міністерство оборони України відзначило Владислава нагрудним знаком «Знак пошани».
28 серпня 2026 року молодший сержант В.Сандульський загинув під час виконання обов’язків військової служби поблизу населеного пункту Зелений Гай Синельниківського району Дніпропетровської області.
Під час захисту держави загинув Вֹ’ячеслав Переверзєв, 18 червня 1983 року народження, житель Тульчинської громади.
Старший солдат Переверзєв В’ячеслав служив стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
Загинув воїн 29 серпня 2026 року біля населеного пункту Павлівка Сумської області під час виконання обов’язків військової служби.
«На щиті» у селі Холодівка зустріли військовослужбовця Олександра Чоботаря, 3 травня 1999 року народження.
Чоловік був призваний на військову службу по мобілізації, служив старшим стрільцем 2 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону.
Загинув воїн 7 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Загинув мужній воїн Артем Дудник, 11 серпня 1993 року народження, житель села Дранка Тульчинської громади.
Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання 15 червня 2024 року поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області.
Підтвердилася загибель Романа Георгієвича із Калинівської громади.
Роман народився 15 квітня 1996 року в селі Мирне. Навчався у Самгородоцькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті.
У листопаді 2024 року Роман був призваний на військову службу до лав ЗСУ.
8 лютого 2025 року захисник загинув.
—
Висловлюємо щирі співчуття родинам, друзям і побратимам полеглих. Жодні слова не вгамують біль втрати, але наш обов’язок — пам’ятати кожного, хто віддав найцінніше за наш спокій.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився у пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять і слава Героям Вінниччини!
Низький уклін… Поділіться цим дописом, щоб якомога більше людей згадали імена наших оборонців.
