Ось як її розповів архімандрит Софроній:
На початку ХХ століття у Вінниці стався дивний і моторошний випадок. Єпископу Іннокентію (Ястребову), вікарію Київської єпархії, несподівано зателефонував генерал-губернатор Трепов і повідомив: у Вінниці за загадкових обставин помер протоієрей, і похорон відкладають – чекають на приїзд представників вищої церковної ієрархії.
Єпископ Іннокентій вирушив до Вінниці. Покійний протоієрей виявився чоловіком середнього віку. Під час розтину сталося жахливе відкриття: усі внутрішні органи були абсолютно здорові, крім одного – шлунка. Він мав неприродно чорний колір і виглядав суцільно обвугленим. Коли його вилучили, він розсипався на дрібні чорні вуглинки. Лікарі, які проводили розтин, не змогли визначити причини смерті.
Тоді почали розпитувати дружину небіжчика. Вона крізь сльози розповіла, що протягом останнього року її чоловік поводився дивно. Щоранку, перед тим як вирушити до храму служити Божественну літургію, він снідав і нічим не переймався. Але згодом почав скаржитися на тяжкість у шлунку, потім – на пекучий біль. З часом перестав їсти взагалі, а перед смертю безупинно кричав:
– Вогонь! Вогонь усередині мене!
Вислухавши ці слова, єпископ Іннокентій тихо мовив:
– Божественну Євхаристію замість нього, мабуть, звершував ангел. Святі Дари спалили блюзнірника.
