Протягом останніх двох років обсяги допомоги з розселення українських біженців у Ірландії скоротилася на пів мільярда євро. Втім, це не призвело до згубних наслідків для самих українців – показники безпритульності серед них не зросли.
Про це, як повідомляє The Journal, заявив міністр юстиції Ірландії Джим О’Каллаган. Він стверджує, що реформа загальної системи міжнародного захисту відбулася “делікатно”.
Так, якщо у 2024 році на проживання українців, які перебувають під тимчасовим захистом, в Ірландії виділили 1,16 млрд євро, то у 2026-му – вже 606 млн євро. А на 2027 рік заплановано лише близько 177 млн євро видатків за цією статею.
Натомість видатки на розміщення інших осіб, які претендують на міжнародний захист, теж скоротили, але не так кардинально: з 1,27 млрд євро у 2025 році до трохи менш як 1 млрд євро у 2027-му.
“Зменшення витрат було досягнуто завдяки непростим реформам, які ми запровадили, однак вони проводилися чутливо та методично. І я радий сказати, що це не призвело до того, чого деякі люди побоювалися – до безпритульності серед українців”, – наголосив О’Каллаган.
Молодший міністр із питань міграції Колум Брофі додав, що скорочення допомоги “не спричинило жодної скрути для української громади”, і назвав українців “добре інтегрованими” в Ірландії. Він також зазначив, що наступного року буде запущено низку програм для підтримки тих українців, які висловлять бажання повернутися на батьківщину.
Згідно з даними Євростату, станом на кінець серпня в Ірландії за програмою тимчасового захисту проживало понад 120 тис. українців. З цього року уряд ініціював реформу, в рамках якої біженців виселять з безоплатного житла.
Окрім цього, наприкінці березня 2027 року в країні повністю припинять виплату допомоги за визнання житла (ARP) для приватних приймаючих родин, які наразі забезпечують дахом близько 40 тис. українських біженців.
Крім того, в Ірландії можуть переглянути правила натуралізації іноземців, що суттєво подовжить шлях українців зі статусом тимчасового захисту до отримання громадянства. Уряд країни пропонує посилити вимоги для отримання паспорта – зокрема, подовживши ценз осілості до 8 років, запровадивши іспити на знання мови та історії країни, а також фінансові перевірки.
