Цивільних записували військовослужбовцями, інших повертали на загальний військовий облік, а комусь безпідставно прибирали відомості про порушення. ДБР розслідує можливі маніпуляції з державним реєстром у Гайсинському районному ТЦК та СП. Слідство також перевіряє, чи стояла за цими діями неправомірна вигода.
Державний реєстр «Оберіг», який має забезпечувати облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, опинився в центрі розслідування на Вінниччині. Державне бюро розслідувань повідомило про підозру двом посадовцям Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Їх підозрюють у систематичному внесенні недостовірних відомостей до електронної системи військового обліку.
Йдеться не просто про помилки в документах. За версією слідства, люди, які мали законний доступ до державної інформаційної системи, використовували його для зміни облікових даних без належних документів та офіційних наказів.
Кого записували до війська, а кого повертали на облік?
Як встановили слідчі, неправдиві відомості вносили за кількома напрямами.
В одних випадках до загального військового обліку повертали громадян, які в реєстрі значилися призваними на військову службу.
В інших — цивільних осіб відображали як військовослужбовців, які нібито проходять службу. При цьому, за даними розслідування, ці люди продовжували жити звичайним цивільним життям і навіть не знали, що їхній статус у державному реєстрі змінився.
Окремо задокументовано випадок, коли з електронної системи без належних підстав вилучили відомості про порушення правил військового обліку. Унаслідок цього щодо одного з військовозобов’язаних скасували так званий «розшук ТЦК».
Таким чином, предметом розслідування стали маніпуляції з даними, від яких залежить офіційний військово-обліковий статус громадян.
Чи були за цим гроші?
За інформацією ДБР, несанкціоновані зміни до реєстру могли вноситися систематично щонайменше з квітня 2025 року.
Однак слідство на цьому не зупинилося. Правоохоронці перевіряють, чи могли посадовці отримувати неправомірну вигоду за коригування інформації, а також встановлюють, чи були в цій історії інші учасники.
Зокрема, перевіряється можлива причетність інших осіб, у тому числі серед військовослужбовців і керівництва ТЦК та СП у Вінницькій області.
Водночас наразі йдеться саме про версії, які перевіряє слідство. Інформації про доведений факт отримання хабарів у наведених матеріалах немає.
Загрожує до шести років позбавлення волі
Дії одного з фігурантів кваліфікували за частиною першою статті 362 Кримінального кодексу України — несанкціонована зміна інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, особою, що має право доступу до неї.
Іншому посадовцю інкримінують частину третю цієї ж статті, яка стосується повторного вчинення такого правопорушення.
Передбачені законом санкції за відповідні кримінальні правопорушення можуть сягати шести років позбавлення волі.
Процесуальне керівництво у справі здійснює Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють інші можливі зміни, внесені до реєстру підозрюваними.
Обласний ТЦК: посада і звання не звільняють від відповідальності
Після повідомлення про підозру керівництво Вінницького обласного ТЦК та СП оприлюднило офіційну заяву.
У відомстві підтвердили, що підозру оголошено двом військовослужбовцям районного ТЦК, та заявили про готовність повністю сприяти правоохоронцям у проведенні всебічного, об’єктивного й неупередженого розслідування.
В обласному ТЦК наголосили на безкомпромісній позиції щодо протиправної діяльності, корупції та зловживання службовим становищем. Там також підкреслили, що жодна людина незалежно від посади чи військового звання не має імунітету від відповідальності.
Очищення системи від працівників, які дискредитують Збройні Сили України та підривають довіру громадян до державних інституцій, у відомстві назвали одним із пріоритетів.
Питання, на які має відповісти слідство
Ця справа виходить за межі відповідальності двох конкретних посадовців. Якщо факти незаконного коригування даних підтвердяться, суспільство має отримати відповіді на принципові запитання: скільки людей могли постраждати від маніпуляцій із реєстром, як довго тривала така практика, чи існувала система винагороди за потрібні зміни та чи знали про це інші посадові особи.
Не менш важливо з’ясувати, чи були механізми контролю, які мали виявляти такі дії, і чому можливі порушення не припинили раніше.
Адже державний реєстр військового обліку — це не приватна база даних окремого посадовця. Від достовірності інформації в ньому залежить реалізація прав громадян, належне ведення військового обліку та довіра до державних інституцій в умовах війни.
Андрій Власенко
