Свічка в храмі – це добровільна пожертва Богові та видимий знак нашої молитви, віри й любові. Вона має значення лише тоді, коли ставиться від щирого серця. Сама по собі свічка не приносить успіху, здоров’я чи прощення гріхів, адже Богові потрібні не дорогі свічки, а щира молитва, віра, любов і життя за Його заповідями. Немає обов’язкових правил, скільки і куди ставити свічок: за здоров’я їх ставлять перед іконами Спасителя, Божої Матері чи святих, а за упокій – на канун, підносячи молитву за спочилих.

Свічка – це не спосіб «відкупитися» перед Богом, а символ щирої молитви, любові та довіри до Нього.