Днями до серйозної роботи нашого земляка додалась ще одна — догляд за … тушканчиком. Червонокнижну тварину хлопець знайшов на дачі у Летичівському районі.

– Він заліз у будинок і плакав. А собака почув і почав всіх кликати та тягнути до нього. Тваринка забилась у куточок і тремтіла. Я її взявся рятувати. Через інформацію в Інтернеті дізнався, що це тушканчик, і занесений він до Червоної книги України. Найбільше його у степових краях — Луганській, Донецькій, Миколаївській, Харківській та Сумській областях. Як він опинився на Поділлі — не знаю, — розповідає Максим. — Мій тушканчик нині живе в ящичку на дачі. Дуже крихітний, в нього ще й оченята не відкрилися. Спокійний, інколи видає звуки, схожі на свист. Залюбки п’є воду, ласує листям рослин, яблуками, вівсянкою та насінням. Поки не знаю, що робитиму із знахідкою далі, бо дорослі проти. Мабуть, заберу його у Вінницю або ж прилаштую у зоопарк. Головне, аби тушканчик вижив.

Додамо, що в тушканчиків найдовші вуха на планеті — вони сягають 5 сантиметрів при довжині тулуба 9 сантиметрів. Через високу рухливість їм дуже важко в неволі. Коли тушканчики не мають достатньо простору, вони можуть ослабнути і занедужати від нестачі рухливості. Якщо ж хазяїн подбає про свого улюбленця, то останній проживе стільки ж, скільки й у природі, а саме близько 4 років. Не слід забувати, що це дикі тварини, їх не потрібно тримати вдома, їх місце — у природному середовищі. Останні роки в Україні зменшується кількість тушканчиків через меліорацію степів і полювання на хутро.

Вікторія Снігур