Очевидно, що генерал-майор хвилювався. І так само очевидно, що готувався до зустрічі з журналістами. Усе, що він заявив, отримавши пістолет і підтримку своєї команди в балаклавах, виглядало як заздалегідь підготовлені сигнали, які він мав подати антикорупційним органам, суспільству та Системі, яку досі представляє.

По-перше, Дука вкотре звинуватив керівництво НАБУ і САП у корупції. Заявив про справи, які нібито були в провадженні СБУ, матеріали яких зберігалися в кабінеті першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовіченко і були вилучені під час обшуків у межах операції «Карфаген-1». І ще раз повторив, що співробітники НАБУ ці матеріали вилучили, після чого вони були злиті.

По-друге, він спочатку забув, але потім згадав — і на відео це було помітно, — що після цього обов’язково потрібно додати ще дещо. А саме: ці провадження не були доведені до реалізації лише тому, що в процес втрутилося вище політичне керівництво держави.

Жодних прізвищ і посад Дука не назвав. Однак заявив, що може це довести.

І це, мабуть, одне з найбільш конкретних і перевірюваних його тверджень на сьогодні. Тому що Дуці доведеться назвати прізвище людини у країні, яка воює, яка, за його словами, заборонила СБУ розслідувати корупційні злочини. Неважливо чиї — НАБУ, поліції чи самої СБУ.

Сам Дука запропонував парламентарям створити тимчасову слідчу комісію, де пообіцяв усе розповісти й показати докази. Якщо таку ТСК буде створено, це вже буде не просто заява генерала перед журналістами. І людині, яку він назве, доведеться на неї відповідати.

Тепер найважливіше.

У нашому тексті, присвяченому «Карфагену-2», ми писали про ризики продовження розслідування. І про те, що найсерйозніша історія може розгорнутися саме навколо свідків. За нашою інформацією,  цей ризик у НАБУ вважають одним із найбільших.

Тепер подивімося, що відбулося.

Дука виходить із СІЗО, маючи не лише пістолет, а й підтримку людей у масках — співробітників СБУ. Він уже не обіймає керівної посади, однак залишається співробітником Служби безпеки України. І все це фасадне звільнення з посади дедалі більше нагадує шматок хліба, кинутий суспільству керівництвом СБУ.

За Дуку внесли 65 мільйонів гривень застави — 1612 окремих платежів. Як ми вже повідомляли, гроші збирали співробітники СБУ за наказом. Сам генерал публічно подякував побратимам і співробітникам спецслужби за допомогу.

І на цьому тлі Дука заявляє, що детективи НАБУ зараз шукатимуть якихось таємних агентів, засекречених свідків, які нібито даватимуть проти нього показання. Шукатимуть розмови, де він фігурує третьою чи четвертою особою, і намагатимуться представити це як докази його злочинів.

Тобто генерал фактично заздалегідь ставить під сумнів майбутні свідчення проти себе.

І саме тут варто згадати про ризик тиску на свідків, про який ми писали раніше. Наші джерела попереджали про нього ще до виходу Дуки з-під варти. А тепер сам Дука порушує тему свідків, навіть не чекаючи відповідного запитання журналістів.

І це важливий сигнал. Особливо якщо врахувати, що потенційні свідки бачать не просто підозрюваного, який вийшов під заставу. Вони бачать генерала, за яким публічно стоять сотні й тисячі співробітників спецслужби.

І я не думаю, що цей сигнал адресований лише можливим свідкам.

Він адресований НАБУ і САП. Громадським активістам, зокрема Віталію Шабуніну, якого Дука окремо згадав у своєму виступі. Усім, хто підтримує антикорупційні органи та вимагає відповідей у справі «Карфаген-2».

По суті, складається враження, що спецслужба в особі свого генерала, який, повторюся, залишається співробітником СБУ, публічно оголошує війну антикорупційним органам і тим, хто їх підтримує.

Здаватися ніхто не збирається. Погоджуватися з підозрами — також. Пояснювати своє ставлення до «Хімпрому» — тим більше. Хоча питання про масштабну наркомережу в Україні на цій короткій пресконференції прозвучало. Прямої відповіді на нього Дука  не дав.

І ще один важливий сигнал.

Дука фактично повторив наратив, який уже давно присутній у виступах провладних експертів і телеграм-каналах: НАБУ працює проти миру. Мовляв, саме в той момент, коли українське керівництво готується до надважливих переговорів, антикорупційні органи проводять свої гучні реалізації, підривають переговорні позиції України й змушують державу йти на поступки щодо територіальної цілісності та суверенітету.

Тобто розслідування корупції вже подається не просто як політична помста, а як загроза національним інтересам.

Як розвиватимуться події далі — покаже слідство.

Але вже зараз очевидно, що історія «Карфагену-2» давно вийшла за межі кримінального провадження. І те, що ми побачили після виходу Дуки із СІЗО, лише підтверджує: боротьба навколо цього розслідування буде не менш важливою, ніж саме розслідування.

Як і мовчання влади. Президента. Парламенту. Уряду. В. о. голови СБУ Поклада. Міністра внутрішніх справ. Усіх тих, хто мав би блискавично реагувати й виправляти ситуацію, безпосередньо пов’язану з державною безпекою.

Інна Ведернікова