Бо, за версією власника цеху та його підмоги, шестеро чоловіків із Вінниці у камуфляжі у цей день мали забрати із цеху замовлені 4 кам’яних хрести вартістю в 100 тисяч гривень… Але до завантаження пам‘ятників справа не дійшла, бо на атовців напали близько 20 спортсменів-охоронців орендаря, які, окрім кулаків, застосували мисливську зброю і постріляли дві автівки – легковик «Рено» із водієм та джип «Фольксваген»! Згодом на місці «розбірок» з‘явились місцева поліція та «швидка», а 6-х побитих фронтовиків із районної лікарні Ямполя та їхнє розстріляне авто вивозила на Вінницю «підмога» із команди Грача.

У місцевій лікарні кажуть, що фронтовиків забирали із гранатою соратники і погрожували лікарям та пацієнтам. Що ж не поділили в Ямполі атовці, «спортсмени» та власники каменотесного бізнесу?

– Ми замовили в Ямполі у пані Зої Савельєвої та проплатили 100 тисяч за 4 пам’ятники захисникам України… Три таких хрести вже стоять у Жмеринці, Піщанці та Теплику. Ці мали встановити у Брацлаві та ще трьох районах. Але забрати своє нам не дали якісь хлопці «на спорті», які зі старту почали мене із 5-ма побратимами бити і дістали зброю! — розповів ветеран АТО із полку «АЗОВ» Олександр Яремчук. – Це було досить несподівано, і реально нам дісталось дуже жорстко. Моє авто, на якому товариш спробував вирватись із місця бійки, прострелили мисливськими «калашами» в 4-х місцях. Ось так ми потрапили у Ямполі в крутий заміс та лікарню! Чому викликали Грача із побратимами із Вінниці? Бо під медзакладом нас чекала якась «бригада», а місцева поліція нічого не бачила і нікого на місці не затримала… Якимось дивом нікого в той день не вбили!

– Чому вам не віддали ті хрести?

– Бо там є конфлікт із власниками кар’єру та майстерні пам’ятників… Але ж ми заплатили за свої хрести і маємо всі документи на руках! Втім, через їхню суперечку наше замовлення, так би мовити, взяли у «заручники» і вже пропонували нам викупити їх повторно за півціни. Більше того, готові хрести вони не чіпали. Ми не хочемо нічого чужого, а бажаємо забрати своє! Водночас, для «розбірок» із фронтовиками викликали «спортсменів»… І чомусь почали стріляти, хоча їх було вчетверо більше – молоді, накачані та явно із поставленими ударами хлопці! Нині вже відомо, хто їх послав, бо приїхали відомі люди «вирішувати питання»…

– А якщо атовців із Яремчуком назвуть у Ямполі рейдерами чи бандитами, адже ви захопили, за словами орендаря, підприємство, яке власник здала в оренду на законних підставах, і знаходились там у балаклавах добу, доки вас не вивела звідти охорона. І, за їхніми твердженнями, там, а пізніше в лікарні ваші застосували зброю та гранату, на території пізніше знайшли гранатомет?

– У нас є всі чеки на хрести із ямпільського пісковика, які нині стали речовими доказами у цій кримінальній справі. Нас було 6-ро, без зброї та будь-яких претензій… Але через нас, мабуть, вирішили вплинути на власницю цеху. І вплинули так, що ми всі в лікарні із синцями, струсами мозку та забоями, а один побратим із своїм діагнозом має всі шанси відлежати більше 3 тижнів… Моє авто має 4-ри простріли і також є речовим доказом.

– Від атовців можлива помста за цей напад, якщо поліція не покарає «спортсменів»?

– На все є воля Божа…

Водночас фронтовик і працівник ВінОДА А.Грачов, якого викликали для «евакуації» із Ямполя, розповів про розбірки «на районі» свою версію:

– Мене набрали хлопці із «Азова», які опинились не в той час і не в тому місці. І ми поїхали їх вивозити із Ямполя із лікарні, бо там могла бути друга серія бійки за участю так званих «молдованів», — зазначив Андрій Грачов. – Якщо чесно, то я шокований застосуванням нарізної зброї калібру 7,62… На місці ми вже нікого із нападників не застали! Але авто Яремчука виглядало як решето! Опоненти абсолютно не постраждали! Їх називають «невстановленими особами»! Але це так звані «спортсмени», яким бракує мужності йти на війну… Зате вони із рушницями та кулаками воюють в Ямполі! Ми свою допомогу побратимам надали… Хто тиснув на курок — також знаємо! Тепер справа за поліцією!

Бо, окрім хуліганства, там ще був розбій та замах на життя із застосуванням зброї. Ніякого «віджиму» чи «рекету» з боку 6-ти атовців там не було, бо у них всі документи на руках… А тепер ще й синці під очима!

Власник місцевого кар’єру, який має господарський конфлікт із власницею цеху з обробки каменю і отримав його в довгострокову аренду від З.Савельєвої, оприлюднив абсолютно іншу версію цих подій та конфлікту:

– У 2007 році вінничанка Зоя Савєльєва бере у мого партнера 138 тисяч доларів для того, щоб створити підприємство по обробці каменю. Спілкування із нею йде по поверненню боргу, бо підприємство вона так і не створила. 26 квітня 2018 року моє підприємство уклало з нею угоду, що ми беремо цех в оренду для того, щоб відпрацьовувати гроші. Цех був без світла, у занедбаному стані, моторесурс ніякий. Я вклав туди близько 800 тисяч гривень та запустив виробництво.

І коли вже підприємство стало працювати, 57 людей отримали роботу та гідну зарплату. 29 серпня до нас завітали невідомі у балаклавах, – розповів директор ПРАТ «Ямпільський кар’єр» Валерій Кищук. — Зрізали замок з воріт і зайшли на територію. Двох охоронців виставили за периметр і з погрозами забирають від виробничих верстатів моїх працівників. У цей час я знаходився у столиці. Без всяких погоджень та дзвінків, вирішення будь-яких претензій у законному порядку на підприємство зайшла Зоя Савєльєва і разом із невідомими особами зайняла виробниче приміщення. На телефонні дзвінки від мене не реагували. Я дав вказівку вивести своїх працівників за периметр, щоб вони не постраждали.

30 серпня разом із робітниками я під’їхав до воріт підприємства з’ясувати, що трапилось. Але під час спілкування нас окропили сльозогінним газом невідомі люди. Аби захиститись, ми стали кидати камінням. Почалась штовханина, відкрились ворота підприємства, а невідомі стали тікати до приміщення. Раптом виїхала машина на великій швидкості та почались постріли. Тоді приїхала поліція. Із Зоєю Савєльєвою ми спілкувались у присутності силовиків. Я написав позовну заяву на напад на підприємство та рейдерський захват. У всіх взяли пояснення. Слідство триває. Втім, правоохоронці мені не кажуть, хто ті невідомі. Знаю, що двоє постраждалих звертались до лікарні, а потім ходили закладом у балаклавах та погрожували гранатами лікарям та пацієнтам. Після того їх та інших начебто поліція відвезла до Вінниці.

Наразі наші працівники приступили до виконання функціональних обов’язків. Під час прибирання приміщення охоронці знайшли пістолет, схожий на бойовий, і пляшки з речовиною на кшталт коктейлю Молотова, гранатомет…

А власниця цеху з обробки каменю Зоя Петрівна Савєльєва розповіла про той день таке:

– Автовці не мали до цього конфлікту жодного відношення, бо замовили для вшанування загиблих Захисників України 15 хрестів із пісковика та заплатили за них…, – розповіла Зоя Петрівна. – Але бандюки не віддавали їм пам’ֹятники напередодні, бо намагаються віджати у мене підприємство через нашу боргову суперечку за 140 тисяч доларів. Навіть казали фронтовикам, кашляйте по 10 штук зверху і забирайте… Це нормально? І в той ранок Саша із Мішею та ще 4-ма із АТО мали забрати вже готової хрести… Але одразу після 9-ї ранку з’явились 5 авто із хлопцями в балаклавах і їх очолював один товстий із автоматом, який запитав «Хто тут головний, будемо розбиратись…» Я сховалась в офісі та раптом на вулиці почався гамір, крики, бійка та стрілянина… Лише встигла вискочити з будівлі та перебігти до кущів… Паралельно викликала поліцію! Бо невідомі перекусили ланцюг на воротах цеху та як «нінзя» перлівки через паркан та заблокували АТОвців у одній із кімнат. Двері там були металеві, тому вони стеряли із автомата по замках і ногами їх вибивали. Також зірвали грати із вікон та дістались хлопців в офісі… Били! Стріляли по авто – Сашиному сріблястому Рено і тричі продірявили вікна в джипі місцевого бізнесмена, що сперечається зі мною за гроші та камінь… Приїхала поліція 7 чоловік, начальник, його заступник і прокурор… І ці хлопці після стрілянини просто вийшли із двору цеху сіли в авто і вільно поїхали! Питаю «Чого ви їх не затримуєте? Мені кажуть – а за що?» Згодом в поліції, куди мене відвезли, відбувся «круглий стіл» за участю поліції, СБУ та моїх опонентів… Нам казали, домовляйтесь, бо стрілянина в прикордонній зоні нікому не треба… Але як домовлятись, коли бандюків із зброєю із місця злочину відпускає поліція в присутності прокурора?

Ми самі вирішимо свою суперечку за борг в 140 тисяч доларів та цех, але за що побили і постріляли АТОвців?

Водночас, керівник поліції Вінницької області про цей злочин повідомив наступне:

– По факту бійки та стрілянини в Ямполі 30-го серпня порушено кримінальне провадження. Особи, які застосовували зброю, нами встановлені, проводяться експертизи, в тому числі й балістичні, — прокоментував шокуючу подію в Ямполі начальник ГУ НП Вінниччини генерал Юрій Педос.

– Як ви оцінюєте дії місцевої поліції, бо по гарячих слідах нікого тоді не затримали?

– Ми проводимо власну перевірку… Бо факт злочинних дій був зафіксований одразу, були госпіталізовані та постраждалі. І не варто зважати, що до Єдиного реєстру кримінальних проваджень дану подію було внесено через добу. Все буде за законом, і ситуація знаходиться на моєму контролі.

Як стало відомо, вже під час слідства випливла дуже «цікава» деталь – є підозра, що один із представників-атовців разом із власником проводив махінації — у волонтерів брали 20000 за пам’ятник загиблим, а по квитанціях проводили по 8000… кладучи виручку в кишеню?! Виявляється, і на смертях непоганий бізнес виходить!

Зрозуміло, що завдання слідства — довести всі підозри до суду. А всіх учасників – не провокувати конфлікти за допомогою атовців та «спортсменів», яких зіштовхували лобами. Бо хто ж виграв у цій ситуації?

Вікторія Микитюк
Роман КОВАЛЬСЬКИЙ