Вінничани провели останньою земною дорогою оборонця Артема Лисенка.
Він навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, після випуску служив у 92-й окремій штурмовій бригаді. У 2018–2022 роках проходив службу в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки.
Із початком повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання у складі 225-го окремого штурмового полку, очолював артилерію. Брав участь у боях на Київщині, обороні столиці та Гостомеля.
Згодом служив у 60-й ОМБ на Запорізькому напрямку, де зазнав першого поранення. Після відновлення повернувся у стрій, долучився до Курської операції та ніс службу на Сумщині, де знову був поранений.
Початок 2026 року зустрів на Донеччині. 22 лютого 2026 року його життя обірвалося.
У лікарні Вознесенська 23 лютого помер солдат-захисник із Жмеринської громади Олександр Сніжинський, 7 березня 1982 року народження, житель Браїлова.
Він ніс службу у військовій частині А5185. Лікарі до останнього боролися за життя воїна. Однак, на жаль, врятувати його не вдалося.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Сергієм Карпенком.
Старший сержант Сергій Карпенко долучився до захисту України влітку 2025 року. Служив у складі 120-ї бригади територіальної оборони на Харківському напрямку. Загинув 17 лютого поблизу села Металівка Чугуївського району. Йому було 56 років.
Народився 25 серпня 1969 року у Жмеринці, від народження проживав у Вінниці. Закінчив школу №2, здобув фах столяра-червонодеревника, після строкової служби працював у різних виробничих сферах міста, до мобілізації — у торговельній фірмі.
Луко-Мелешківська громада повідомила, що помер призваний на військову службу житель села Лука-Мелешківська Леонід Гергало, 1983 року народження.
Він служив у лавах Збройних сил України механіком ударних безпілотних авіаційних комплексів, боронив країну та гідно виконував свій військовий обов’язок.
На Куп’янському напрямку загинув житель Уланова Ян Яворський, 1985 року народження.
Герой поліг 27 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Петрівка Куп’янського району Харківської області.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Олексієм Толмачовим.
Олексій Толмачов — старший сержант, командир мінометного відділення 503-го окремого батальйону морської піхоти 38-ї окремої бригади морської піхоти. Учасник АТО 2014–2015 років, оборонець Донецького аеропорту. Воював під Авдіївкою, Вугледаром, Кринками та Покровськом. Загинув 20 серпня 2025 року в районі Мирнограда. Йому було 34 роки.
На Донеччині загинув житель села Сокіл Анатолій Володовський, 22 лютого 1983 року народження.
Анатолій служив стрільцем і мужньо виконував військовий обов’язок. Свій останній бій захисник прийняв 22 жовтня 2024 року на Покровському напрямку в районі населеного пункту Гірник.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Володимиром Чернишем.
Володимир Черниш — доброволець із травня 2022 року. Служив у 47-й та 67-й окремих механізованих бригадах. Брав участь у боях на Східному напрямку — від Краматорська та Слов’янська до Покровська та Павлограда. Загинув 19 лютого. Йому було 46 років.
Тростянеччина попрощалась із захисником України Михайлом Смичком, 1982 року народження, жителем села Нова Ободівка.
Солдат військової частини А1736 Михайло Смичок загинув 23 лютого 2026 року в бою за Україну в районі населеного пункту Томахівка Чугуївського району Харківської області.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Валерієм Барановим.
Сержант Валерій Баранов служив у 120-й окремій бригаді територіальної оборони. Загинув 17 лютого під час виконання бойового завдання поблизу міста Лиман Донецької області. Йому було 59 років.
Народився 12 серпня 1966 року в селі Вільшанка Крижопільського району.
Барська громада попрощалася із захисником Віталієм Заброварним.
23 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області загинув уродженець села Журавлівка, старший солдат Віталій Заброварний, 1986 року народження.
Віталій служив старшим стрільцем-вогнеметником піхотного відділення в/ч А3488.
Серце воїна із Липовецької громади раптово зупинилось.
Денис Шикер повертався на військову службу з відпустки. Його серце зупинилося на Київському вокзалі.
Денис народився 26 вересня 1994 року в Липовці. Навчався у місцевій школі №2, потім продовжив навчатись у Зозівському аграрному ліцеї, де здобув професію оператора холодильних установок. Із 2017 по 2018 рік перебував на строковій військовій службі. Після демобілізації підписав контракт і служив на Донецькому напрямку. По завершенні контракту працював оператором на підприємстві “Яблуневий дар”.
У 2025 році чоловіка мобілізували до ЗСУ, він служив на Куп’янському напрямку. Прийшов у відпустку, побачився із сім’єю і повертався на військову службу. На жаль, життя 31-річного чоловіка раптово обірвалося…
У Луко-Мелешківську громаду «на щиті» повернувся Ігор Шимончук, 1984 року народження, житель села Пилява.
Він помер на Харківщині під час військової служби.
Воїн служив у лавах Збройних сил України гранатометником стрілецького батальйону, із 2022 року боронив країну та гідно виконував свій військовий обов’язок.
Жителі Немирівської громади віддали останню шану захиснику Федору Яценку.
20 лютого 2026 року у бою в районі населеного пункту с. Миропілля Сумської області загинув житель міста Немирів – Яценко Федір, 12 лютого 1982 року народження. Він з перших днів повномасштабного вторгнення боронив Україну на Авдіївському, Лиманському та Сумському напрямках.
Після проведення ДНК-експертизи було офіційно підтверджено загибель захисника України, солдата Сергія Подгорного, 1972 року народження, жителя м. Бар.
Сергій Іванович служив стрільцем-помічником гранатометника 2 мотопіхотного відділення в/ч А2896. Служив у найгарячіших точках фронту.
Його життя обірвалося 30 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Пушкіне Покровського району Донецької області.
На війні загинув житель с.Уладівське Богдан Гончар.
Народився Богдан Гончар 11 жовтня 1975 року у с.Кисляк Гайсинського району Вінницької області. Потім родина переїхала до с.Уладівське.
Після закінчення школи Богдан навчався у Вінницькому політехнічному інституті. Працював в Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції. Пізніше Богдан розпочав власний бізнес. На початку повномасштабної війни чоловік працював за кордоном. У 2023 році чоловік повернувся в Україну та пішов добровольцем на війну.
У 2025 році військовослужбовець отримав контузію, але продовжив службу.
Загинув старший солдат Богдан Гончар 23 лютого на Харківщині під час виконання бойового завдання.
Підтверджено загибель воїна з Глуховецької громади Ярослава Звірянського.
Ярослав народився 7 серпня 1987 року в місті Козятин. У 1991 році разом із родиною переїхав до села Велике. У 2004 році закінчив Вернигородоцьку загальноосвітню школу. Працював охоронником на підприємстві.
Із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році добровільно став до лав Збройних сил України.
Стрілець-оператор Ярослав Звірянський загинув 12 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Леонідово Суджанського району Курської області. До лютого 2026 року захисник вважався безвісти зниклим.
«На щиті» до Хмільницької громади повернувся захисник Олег Смучинський, 3 листопада 1980 року народження, житель села Широка Гребля.
Воїн загинув 17 травня 2024 року поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донецької області, мужньо виконуючи бойове завдання. Тривалий час він вважався зниклим безвісти.
Теплицька громада повідомила, що на війні загинув Ігор Дідик, 20 січня 1976 року народження.
Ігор народився і проживав у Теплику. Працював у Теплицькій хлібопекарні.
На захист держави став у березні 2023 року. У лавах Збройних сил України захисник ніс службу на посаді водія 3-го відділення 2-го автомобільного взводу 1 автомобільної роти автотранспортного батальйону.
23 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання у районі населеного пункту Грузьке Покровського району Донецької області, життя Ігоря обірвалося. Воїну назавжди 50.
Стрижавська громада втратила мужнього воїна Руслана Токаря із Бруслинівки.
Народився Руслан Токар 17 жовтня 1983 року в селі Бруслинівці. Навчався у місцевій школі, потім здобув середню освіту в Пеньківському ліцеї. Отримав кваліфікацію тракториста. Працював на цегельному заводі та на складах.
Руслан був призваний на військову службу 10 квітня 2025 року. Старший солдат, старший стрілець-оператор стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 3 батальйону територіальної оборони військової частини А7031. Нагороджений численними відзнаками та нагородами.
Відданий військовій присязі, мужньо обороняючи Україну, її свободу і незалежність, Руслан загинув 14 лютого 2026 року в селі Будки Сумської області.
Загинув житель села Михайлівка Микола Гуляренко, 14 грудня 1966 року народження.
Із 12 грудня 2023 року Микола Володимирович мужньо стояв на захисті нашої держави. Служив на посаді механіка відділення електронних комунікацій інформаційно-комунікаційного вузла батальйону управління в/ч А 1736.
25 лютого 2026 року під час чергового завдання із облаштування додаткового злітно-посадкового майданчика в с. Українське Чугуївського району Харківської області Микола Гуляренко загинув внаслідок ураження FPV-дрону по автомобілю 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.
В останню путь ладижинці провели ветерана Збройних сил України Антона Котика.
Антон народився 23 лютого 1976 року в селі Никловичі Самбірського району Львівської області. Після закінчення школи продовжив навчання у Нижанковицькому училищі. Працював у місті Львів.
У 2008 році Антон створив сім’ю та переїхав до міста Ладижин.
У вересні 2023 року був призваний на військову службу. Служив на посаді стрільця-зенітника, згодом пройшов підготовку за спеціальністю навідника.
23 жовтня 2025 року був звільнений у запас за станом здоров’я.
26 лютого 2026 року серце Антона перестало битися внаслідок хвороби.
