17 гектарів особливо цінної державної землі, десять ділянок, підроблені документи та майже 11,6 мільйона гривень збитків. Колишній начальник Держгеокадастру Вінниччини Юрій Козак таки отримав реальний тюремний вирок. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила його без змін.

Державна земля в Україні нерідко стає ласим шматком для тих, хто має доступ до владних кабінетів, печаток і документів. Особливо коли йдеться про землі, які мають служити науці, державі та суспільству. Але історія з дослідним господарством «Бохоницьке» на Вінниччині показала, як, за версією обвинувачення, державні гектари можна перетворити на приватну власність за допомогою паперових маніпуляцій.

І ось тепер за цю оборудку колишній очільник обласного Держгеокадастру Юрій Козак почув остаточне на цьому етапі судового розгляду рішення апеляційної інстанції: вісім років позбавлення волі, конфіскація майна та дворічна заборона обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування.

Як державні гектари перетворювали на приватні

Слідство встановило, що у 2016–2017 роках Юрій Козак діяв у змові з тодішнім виконувачем обов’язків директора державного підприємства «Дослідне господарство «Бохоницьке» Олександром Бортновським.

Йшлося не про звичайні сільськогосподарські наділи. Землі перебували у постійному користуванні державного підприємства, що входить до структури Національної академії аграрних наук України, і належали до категорії особливо цінних.

Для їхнього відчуження існувала спеціальна процедура, яка передбачала згоду Кабінету Міністрів України.

Однак, за матеріалами справи, учасники оборудки обійшли цю процедуру. У приватну власність незаконно передали десять земельних ділянок загальною площею 17,1172 гектара.

Схема мала вигляд цілком законного на папері розподілу землі. Ділянки нібито виділяли працівникам наукових установ для ведення особистого селянського господарства та учасникам АТО. Але за документами та реальним станом справ виявилася разюча різниця. Як встановили правоохоронці, майже всі зазначені отримувачі не мали стосунку до державного підприємства. У період оформлення ділянок серед них лише одна людина працювала у «Бохоницькому». За даними матеріалів справи, один із земельних наділів опинився у власності близького родича керівника підприємства. Тобто прикриттям для передачі цінної державної землі стали документи про нібито законне надання наділів людям, які фактично не мали відповідного статусу.

Документи підчищали, щоб приховати сліди?

На цьому, за версією обвинувачення, оборудка не закінчилася.

Слідство встановило, що після незаконного відчуження землі Юрій Козак, перебуваючи на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, намагався приховати факт розтрати.

Йому інкримінували службове підроблення. За матеріалами справи, він дав усну вказівку видалити з електронної системи документообігу попередній додаток до документа та завантажити замість нього два нові, вже з неправдивими відомостями. Фактично йшлося про спробу змінити документальний слід земельної оборудки.

НАБУ та САП розслідували справу, а в серпні 2022 року обвинувальний акт передали до Вищого антикорупційного суду. Судовий розгляд тривав понад два роки.

Вісім років, конфіскація та 11,6 мільйона збитків

27 травня 2025 року ВАКС визнав Юрія Козака винним у розтраті майна в особливо великих розмірах і службовому підробленні.

За розтрату суд призначив йому вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати посади публічної служби протягом двох років.

За службове підроблення призначили штраф 4250 гривень, однак від відбування цього покарання звільнили через закінчення строків давності.

Суд також задовольнив цивільний позов прокурора САП про відшкодування державі понад 11,5 мільйона гривень збитків і застосував спеціальну конфіскацію незаконно переданих земельних ділянок.

Козак не погоджувався з обвинуваченням. Його захист наполягав, що провина не доведена, а земельні ділянки нібито не належали до особливо цінних земель. Сам обвинувачений заявляв, що діяв у межах законодавства.

Проте 11 листопада 2026 року Апеляційна палата ВАКС залишила вирок щодо Козака без змін.

Щодо другого фігуранта справи — Олександра Бортновського — провадження закрили у зв’язку з його смертю у 2021 році.

Апеляційне рішення набрало законної сили з моменту проголошення. Водночас воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Земля державна, а відповідальність персональна

Ця історія — не просто про 17 гектарів і 11,6 мільйона гривень. Вона про те, наскільки легко державне майно може стати предметом інтересу посадовців, які мали б його охороняти.

Особливо цинічно, коли для виведення державних земель використовують імена працівників наукових установ та учасників АТО. Людей, які своєю працею або захистом України заслужили на повагу, а не на те, щоб їхні статуси ставали прикриттям для сумнівних земельних оборудок. Державна земля — не приватна годівниця чиновників. І посада в Держгеокадастрі — не ліцензія на розпорядження нею у власних чи чужих інтересах.

Вісім років ув’язнення у цій справі — важливий сигнал усім, хто досі вважає, що державні гектари можна тихцем переписати, документи підмінити, а відповідальності уникнути.

Але головне питання залишається: чи стане це вироком не лише конкретному чиновнику, а й самій практиці розкрадання державної землі?

Юрій Козак має відбувати реальне покарання — 8 років позбавлення волі. Строки давності не звільняють його від цього покарання.

Тут є важливий юридичний нюанс, який варто обов’язково врахувати у публікації. Козаку інкримінували два злочини: службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України), за цим епізодом суд звільнив його від покарання через закінчення строків давності. І розтрата майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України). За цим злочином він отримав 8 років ув’язнення із конфіскацією майна.

Саме другий злочин став підставою для реального тюремного покарання.

Андрій Власенко