Учні 4-го класу Стрижавської ЗОШ І-ІІІ ступенів — одні із наймолодших волонтерів Вінницької області. Разом зі своєю улюбленою вчителькою вони опікуються тваринами, бійцями та людьми похилого віку. Односельчани приємно вражені добрими справами дітей і педагога, просять у відділу освіти їх заохотити грамотами.

– Ми розпочали свої акції милосердя ще з першого класу. Збирали макулатуру, а за вилучені кошти купували дитячі книги у шкільну бібліотеку. Для стареньких із дітьми збирали овочі, крупи та інші речі. Коли почались події на Сході, долучались до акції з випікання пасочки для захисників, ліпили вареники. До свята Миколая діти купували шоколад, малювали листівку, яку перев’язували патріотичними стрічками і відправляли на передову. Зібрали 7 кілограмів кришечок від пластикових пляшок для виготовлення протезів для поранених воїнів. Приносили іграшки, ромальовки, пазли для діток з місцевого інтернату.

Щодо тварин, то почалось все з відвідин зоопарку у Вінниці, тваринкам ми відвезли корм. Останнім часом взялись допомагати безпритульним. Оскільки часто прогулюємось із учнями біля річки та лісу, помічаємо покинутих кошенят та цуценят, — розповідає класний керівник школярів Тетяна Чекотун. – У результаті спільними зусиллями змайстрували будки для маленьких чотирилапих. Невдовзі вирішили провідати вінницький притулок «Планета».

Діти зібрали для песиків молоко, вівсяні, рисові та ячмінні крупи, консерви, собачі консерви та «субнабори», старий одяг, аби підстелити у будки тваринкам, щоб не мерзли. Поїздка вразила учнів. Дехто висловлював бажання забрати собі додому песика, інші не стримували сліз, коли бачили скалічених. У притулку нам вдалось познайомитись із зооволонтеркою Тетяною Постановською. Її любов та піклування чотирилапими так вразили, що після того малеча зібрала ще кілька кілограмів сухого корму та принесла памперсні пелюшки.

Тетяна Чекотун додає: любов до тварин прищеплює дітям недарма. Адже сама змалечку дбала про чотирилапих та часто забирала їх додому.

– Днями ми з учнями повертались з лісу із осінньої фотосесії та зустріли трьох цуценят. Хтось їх викинув, — додає вчителька. — Нагодували тварин бутербродами, ковбасою, відбивними. А якою була моя радість, коли дівчатка з нашого класу того ж дня із батьками забрали собачат собі! Їх покупали, дали клички та щодня тепер мені розповідають про улюбленців.

Вікторія Снігур