До редакції звернувся козятинський краєзнавець та історик Леонід Кривов. Два роки він веде боротьбу за вшанування земляка Валентина Шевчука, який у 23 роки загинув на фронті в бою із фашистами…
– Старшина родом із села Дубові Махаринці. В 1940 році Валентин був призваний до лав Червоної армії, де і зустрів Велику Вітчизняну війну. Особливо відзначився командир гармати гвардійського артилерійського полку в боях на території Східної Пруссії. А вже за кілька днів німцям вдалося в районі станції Мюлле-Тірінберг прорватися до штабу дивізії. Артилеристи Валентина перепинили дорогу ворогові. Зав’язався жорстокий бій. Один за одним вийшли з бойового ладу солдати обслуги. Наш земляк залишився біля гармати один, – розповідає Леонід Кривов. – У цьому бою підбив дві самохідні гармати та знищив понад 30 ворожих солдатів. Загинув біля гармати. Поховали військового у Калінінградській області. Йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На його честь назвали у Росії вулицю та школу у Запоріжжі.
А ось у рідному Козятинському районі чомусь за подвиг забули. Хоча сільрада виділила кошти та зробила меморіальну дошку. Втім, два роки минуло, а її не вчепили. Мовляв, не можуть визначитись із місцем. Днями козятинські історики та активісти звернулись із даною проблемою до голови райради Віктора Слободянюка. Той пообіцяв вирішити її якнайшвидше…
Віталіна Володимирова
