Через те й втік на окуповану територію. Друзі хлопця розповідають, що одного дня він просто не повернувся ночувати. А батьки знайшли записку: «Не шукайте мене, я поїхав». Одного разу по телевізору у сюжеті російських журналістів жителі Калинівки впізнали Вадима в «ДНР». З часом той сам зізнався і батькам, що воює на боці терористів у «Спарті» під керівництвом вже покійного терориста Мотороли.

А коли хтось із друзів написав йому в соцмережах, для чого він поїхав до Донецька, той відповів: «Ми до вас не йдемо, ми вас виженемо, ми на своїй землі. Це ви до нас прийшли, й це ваша помилка. І я буду допомагати бойовикам, бо вони рятують у біді, а ви — ні. Додому не повернуся, ніхто мене вже там не чекає…»

Відомо, що Вадим Майстренко з позивним Грішник активно брав участь у боях на передовій з боку сепаратистів. Він воював у Вуглегірську, а в Донецькому аеропорту закладав вибухівку та добивав поранених. Кажуть, що згодом наші бійці таки дали відсіч терористам і тоді через снаряд Вадим втратив два пальці на руці. У 2016 році терорист став нікому не потрібен і покинув територію Донеччини. Далі Вадима бачили у Санкт-Петербурзі та Тюмені.

У квітні 2016 року бійця «Спарти» Вінницький міський суд заочно засудив до 14 років тюрми. За даними прес-служби СБУ у Вінницькій області, на нього накладено персональні санкції. Він на даний час перебуває у всеукраїнському розшуку.

Рідні уникають розмов на цю тему, адже для них вона болюча.

Вікторія Снігур