Це добре знають батьки школярів, спостерігаючи за даремним зубрінням дітьми тієї інформації, яку за секунду можна знайти в Інтернеті. Це добре знають випускники вітчизняних вишів, які зі своїми застарілими знаннями вимушені фактично заново вчитися, коли приходять працювати на реальне виробництво. Це добре знають самі педагоги, які не завжди мають час та бажання розвиватися. Відповідно, необхідність змін розуміє кожен, хто хоча б якимось чином дотичний до освітньої сфери.
Не дивно, що її реформування свого часу стало одним із пріоритетів української влади. Після Євромайдану нова команда Міністерства освіти та науки України добре розуміла, що потрібен не «косметичний ремонт» – слід кардинально змінювати всю систему. З 1 вересня 2018 року розпочалась повномасштабна реформа «Нова українська школа» (НУШ). Усі першачки цьогоріч пішли в класи з новим освітнім простором, перенавченими вчителями, новими навчальними програмами, підручниками.
Цю реформу багато років обговорювали у експертному товаристві та з широкою громадськістю. Спершу у грудні 2016 року уряд схвалив концепцію реформи «Нова українська школа». У вересні 2017 року Верховна Рада України проголосувала за прогресивний Закон «Про освіту», який дозволив почати реалізовувати реформу НУШ.
«Освіта – це ключ до майбутнього України. Ухвалення нової редакції Закону «Про освіту» дає нам цей ключ… Радий, що нам це вдалося. Адже реформа освіти – це потужний поштовх і для інших реформ, які сьогодні здійснює Україна», – заявив тоді на сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» Президент України Петро Порошенко.
Нова якість знань
Нова українська школа означає освіту, що має нові сенси, приймає за основу дитиноцентризм та декларує повагу до кожної людини. Це цікавий, практико-орієнтований, безпечний і дружній до дитини навчальний заклад.
Давайте розберемось, що конкретно зміниться для школярів.
Насамперед, діти, котрі цього року пішли до першого класу, будуть навчатися у школі 12 років. Як зазначила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, донедавна ми мали найкоротший у Європі навчальний час, за який діти здобувають повну середню освіту. Тому вони були перевантажені у школі та не встигали добре засвоїти всі необхідні знання, потрібні для успішної конкуренції в глобальному світі.
Йдеться не лише про тривалість навчання, а, насамперед, про якість. Новий зміст освіти спрямований на формування знань і навичок, потрібних у XXI столітті. Їхній перелік наведений у Законі «Про освіту» (див. малюнок). НУШ, крім надання теоретичних знань, має сформувати наскрізні вміння, а саме: критично та системно мислити, бути творчим, ініціативним, вміти конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, визначати проблеми тощо. Отже, випускники нової школи – це всебічно розвинені відповідальні громадяни та патріоти, здатні до ризику та інновацій. Це люди, які зможуть у майбутньому вести українську економіку вперед.
Головна ідея НУШ полягає в тому, що школяр має не лише щось знати, але й вміти використовувати ці знання на практиці. Крім того, діти в ранньому віці сприймають світ цілісно, а не фрагментарно. Саме тому, крім звичного навчання письму, читанню та математиці, першокласники вивчають інтегрований курс «Я досліджую світ».
Візьмімо просту тему «Як безпечно дістатися до школи і повернутися додому». Під час проведення заняття діти вивчають не лише дорожні знаки, але й з їхньою допомогою геометричні фігури, у групах обговорюють маршрути до школи та презентують їх. Під час вивчення теми «Веселка» вони проводять прості досліди (щоб зрозуміти, як і чому вона з’являється), під час теми «Їжа» обговорюють не лише те, які продукти корисні, але й як їжа перетравлюється в організмі, вивчають столовий етикет та правила сервірування столу.
Робота в команді та здатність виправляти помилки
Особливий акцент зроблено на такій корисній навичці, як вміння вчитися впродовж усього життя. Це необхідно в сучасному світі, де технології вдосконалюються чи не щодня. Саме тому навчання в НУШ побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукає відповіді на запитання, осмислює вивчене, а вчитель допомагає їй у цьому. Причому навчання відбувається через гру як найбільш дієвий спосіб донести до малечі ту чи іншу тезу. Використовуючи моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань, учні зможуть дізнатись набагато більше.
Робити це вони будуть переважно гуртом, бо сьогодні вміння працювати в команді є чи не головною запорукою успіху того чи іншого проекту. Отже, автори реформи наголошують на формуванні у дітей вміння спілкуватися та на розвитку емоційного інтелекту кожної дитини. Нинішнім першокласникам пропонують висловлювати свої почуття і думки, слухати один одного і не робити тих вчинків, які будуть неприємні іншій людині. Цього зокрема вчать під час «ранкового кола» – щоденної зустрічі, на якій діти обговорюють свій емоційний стан, актуальні питання, планують спільні активності тощо.
Змінюється і ставлення до оцінювання. У першому та другому класах тепер немає балів, а протягом усього навчання пропонують використовувати вербальне оцінювання. Мета такого підходу – оцінити поступ кожної дитини, а не її відповідність певному еталону. Іншими словами, оцінка стає демонстрацією тих успіхів, які кожна дитина робить впродовж навчання. У Новій українській школі не карають за помилки, а спонукають дитину самостійно їх виправляти.
Комфортні умови для отримання знань
У НУШ діти мають почуватися комфортно та затишно, а саме навчальне середовище має спонукати до того, щоб вчитися. Саме тому так багато уваги приділяють організації нового освітнього простору.
Цього року з державного бюджету вже виділено один мільярд гривень на обладнання для класів: це парти-трансформери, які можна легко пересунути для роботи в групах, нова техніка, розвивальні ігри тощо. Разом із паперовими підручниками учні тепер отримуватимуть електронні, отже, їм не доведеться носити до школи важкі книжки.
Щоб забезпечити класи меблями, дошками і посібниками, було виділено мільярд гривень спеціальної освітньої субвенції. Це означає, що батькам не потрібно буде це закуповувати, а школи зобов’язані звітувати про використані кошти.
Втім, є певні проблеми. У інтерв’ю на «Радіо НВ» у листопаді Лілія Гриневич зізналася: «Одразу скажу, що освоєння цих коштів іде складно: на сьогодні (початок вересня. – Прим. автора) витрачено трохи більше ніж 60% — місцевій владі явно бракує менеджерських навичок для проведення тендерів та роботи з цими коштами». Міністр упевнена, що ці складнощі, характерні для першого етапу втілення реформ, найближчим часом подолають і всі школи в повному обсязі отримають необхідне обладнання, бо ця освітня субвенція – цільова. Ба більше, наступного року для оновлення освітнього середовища у бюджеті також буде закладено 1 млрд грн.
Новій школі – новий вчитель
Втілення в життя ідей НУШ неможливо без зміни ролі ключової фігури будь-якого навчального закладу – вчителя. Аби виконати ті завдання, які ставить освітня реформа, він має бути партнером батьків щодо виховання особистості. Це фахівець, який супроводжуватиме дитину в процесі пізнання і досліджуватиме світ разом із нею.
У новому Законі «Про освіту» прописана академічна свобода вчителя у виборі методик навчання, послідовності тем і часу на їхнє засвоєння. До того ж, її підкріплюють зміною контролю: органи місцевого самоврядування втратили функцію педагогічного нагляду. Віднині такий нагляд належить до компетенції органів Держслужби якості освіти, що звільняє вчителя від можливих маніпуляцій або тиску з боку місцевих відділів освіти.
Також важливим нововведенням можна назвати запровадження системи добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів, яка запрацює вже у 2019 році. Ті з них, хто успішно пройшов цю сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплати і стануть «агентами змін» сучасної шкільної освіти. Це не єдиний варіант матеріального стимулювання. У Законі «Про освіту» закладено норму про підвищення місця вчителя у єдиній тарифній сітці.
Що отримують батьки
Нова українська школа передбачає впровадження педагогіки партнерства. Це визнання того, що у вихованні щасливої та успішної дитини мають бути задіяні не тільки вчителі й адміністрація закладів освіти, але й, насамперед, батьки. Тож стосунки між цими трьома категоріями мають бути побудовані на співпраці, взаєморозумінні та бажанні разом іти до мети.
Для звичайної української родини це означатиме не тільки гарантоване місце для дитини у школі (за місцем проживання), але й можливість обирати форму здобуття освіти. Нове законодавство передбачає дистанційну, мережеву, змішану форми здобуття освіти в інституціях, екстернатну та сімейну (домашню) форми індивідуальної освіти, педагогічний патронаж з належним визнанням результатів такого навчання.
У батьків також з’являється вплив на формування навчальної програми й управління школою через батьківські чи піклувальні ради. Велику увагу приділено автономії шкіл, прозорості їхньої фінансової діяльності тощо. Навчальні заклади щорічно повинні публікувати звіти про отримані та використані кошти і не мають права примусово збирати гроші з батьків.
Перші результати та прогнози
Реформа почала повноцінно втілюватися з початку нинішнього навчального року. Зараз майже 450 тисяч першокласників навчаються по-новому. Частина з них – у нових навчальних закладах, адже на першовересневій лінійці в одному з ліцеїв Києва Петро Порошенко повідомив, що до нового навчального року в Україні відкрили 25 нових і повністю модернізованих шкіл. «Завдяки реформі якість освіти наближається до європейського рівня. Освіта стає інтерактивною, а учні матимуть можливість обмінюватися досвідом і спілкуватися з учнями з країн ЄС», – заявив Президент на цьому заході.
Це лише перші кроки. Реформа завершиться у 2030 році, коли сьогоднішні першачки гулятимуть на власних випускних вечірках. Впродовж всього цього часу потрібно зробити чимало.
За підрахунками експертів, зараз більше половини населення держави так чи інакше стикається з освітою. Це означає, що успішність реформування залежатиме практично від кожного з нас. Враховуючи той факт, що якість освіти безпосередньо впливає на якість життя держави, це надзвичайно важливе завдання. Тож давайте разом успішно виконаємо його.
Олексій Панчук