Бо у кожного з них — дуже непроста доля. Без звичайних радощів і маленьких сюрпризів. Найсумніше, що такі діти часто вже не вірять у казку. Щоправда, лише до тих пір, поки не потрапили зі своїми мамами до кризового центру.

Одного зимового вечора вони взялися за олівці і заходилися малювати. Кожен зобразив свою власну мрію, як міг. Дехто навіть написав листа Миколаю. Просили небагато, але від щирого серця. Маленький Давид найбільше хвилювався за маму, котрій потрібна операція.

– Ми зібрали усі листи і передали нашій волонтерці і гарному другу Олі Маслюк, – розповідає власниця кризового центру Ольга Череватова. — А вона підключила своїх друзів для того, щоб втілити мрії наших маленьких вихованців у життя.

І диво сталося! Миколай прийшов до дітей з подарунками. Це було дуже мило, бо кожному вручили те, що замовлялося. Крім цього, волонтери привезли чимало свіжих фруктів, солодощів. І було розмаїття повітряних кульок, іграшок, речей, щасливих посмішок та музики. І була оновлена простора дитяча ігрова кімната з барвистими меблями, котру теж створили небайдужі люди. Свято вдалося, і це було видно по щасливих дитячих очах.

Для дива не треба дуже багато. Трохи фантазії, доброти, щирості. А на благі наміри гроші завжди знаходяться, як і в Святого Миколая. Головне — залишатися в душі трохи дітьми і вірити у різдвяну магію.

За переказами, Миколай народився між 270 та 286 роками у грецькому місті-колонії Патара. Його батьки Феофан і Нонна були багатими та глибоко віруючими християнами, які охрестили сина відразу після його народження. А згодом він став покровителем всіх подорожніх, помічником усім, хто опинився у біді та скорботі. Він швидко з’являвся там, де потрібна була допомога. І сьогодні він приходить до тих, кому необхідне його заступництво. А ще він приносить подарунки усім слухняним діткам.

Тетяна ВЕРБИЦЬКА