Ми, жителі села Гонорівки Піщанського району, наголошуємо, що об’єднання із Студеною пройшло без згоди гонорівської громади, з порушеннями законів України. По суті, об’єднались сільради, а думки людей ніхто не питав. І нехай не брешуть керівники, що була згода громадян, адже суди щодо цього об’єднання тривають і досі.
Найбільшою проблемою для гонорівчан є вода. Громадські криниці висохли. Під тиском громади водогін було прокладено у 2017-2018 роках, коштів було витрачено чимало. Але проектно-кошторисну документацію не виготовили і ліпили водогін, як хотіли. В результаті тільки частина села з водою. Керівники пояснюють так: підрядник не накачує повну башту і вода до всіх не доходить. От і тягають воду санками, візочками, а хто й руками носить. Багато жителів Гонорівки витратили на підведення водогону по 2-3 тис. грн., а вода у них навіть не капнула. Тепер розуміємо, чому не робили технічну документацію: економили кошти собі на величезні премії. У 2017-му на премії пішло 740 тис. грн., а у 2018-му — 800 тис. грн.
Дороги села в жахливому стані. А посадовці звітують, що витратили мільйони гривень на ремонт доріг в селі Гонорівка. 1 км дороги, яку заасфальтували, погоди не робить. А де решта? Кидають на виямки гранітні каменюки, такими баби капусту в діжках прикладають. Бажаємо, щоб ви, керівники Студенянської сільради, постелили їх собі під ноги! Везли ті каменюки аж з Гнівані. А от щебінь з-під путі, за 1 км від нашого села, перевезли в Студену.
За документами, ви списуєте великі гроші на ремонт вулиць. Сиплете на одну вулицю 2-3 «газони» камінців з розвалених ферм місцевого господарства, а списуєте 80-100 тис. грн. за це сміття. І це бачить все село! Ми бачили, як із зруйнованих ферм возили панелі в Студену. Виявляється, укріпляли греблю біля ставка в Студеній.
У травні 2018-го жителі Гонорівки прийшли до пам’ятника загиблим односельчанам в роки Другої світової війни, щоб покласти квіти, вшанувати їхню пам’ять. Прикро було бачити, що прилегла територія заросла чагарниками, бур’янами, алея невпорядкована. А на пам’ятнику штукатурка відвалюється, написи не поновлені. 5.06.18 на звітних зборах гонорівчани вимагали негайно впорядкувати територію і відремонтувати пам’ятник, прийняли відповідне рішення. І по сьогодні (лютий 2019) це не зроблено! Та й інші рішення зборів не виконуються: не проведено ремонт автобусної зупинки, не перекрито дах БК, не закладено вікна у БК на другому поверсі, не впорядковано спортмайданчики. Ось яка «напружена праця». За що ті премії?!!
Сільський голова прийому у Гонорівці не проводить. За 2018 рік у селі був 4 рази, в.о. старости Ф.Г. Солейко нічого не знає, не вирішує. А вибори старости не проводять, пояснюють: економія грошей. Розуміємо — щоб премія була більша! Щоб отримати свідоцтво про народження чи смерть, якусь довідку, треба їхати до Студенянської сільради через райцентр Піщанку. Автобусного сполучення між Гонорівкою і Студеною немає (голова обіцяв автобус купити)! А таксі «туди й назад» коштує – 400 грн!
Проте, як «радий» гонорівчанами студенянський голова, свідчить такий факт: коли група активістів приїхала на сесію сільради, нам не вистачило ні місця, ні стільців у кабінеті голови. Нас просто вигнали в коридор — стояти там і слухати, як проходить сесія. Про використання бюджетних коштів голова відмовляється звітувати. Керівники установ сільради на сесії не запрошуються. Голова поводить себе, як удільний князь. Дозволяє собі накричати, нагрубити громадянам. Ось такі наші «здобутки»!
А ще цікавий факт: всі роботи, які проводяться на території Студенянської сільської ради, виконує лише одна організація, керівником якої є Сергій Полішевський, сват сільського голови Студеної.
За дорученням громади:
Дашинська Н.В., Сушко О.І.,
Сокольніков О.С., Славінська О.О.,
Дюрик М.М., Єсаулов В. Ф., Єсаулова В.В.