Вразив водорозділ, провалля величезне між купкою тих, що в сільраді, на чолі з сільським головою М.М.Ганзюком і сотнями людей, які збиралися в сільському будинку культури для вирішення доленосного питання.

Виходило так, що Микола Милентійович, підлеглий йому апарат сільради, замовники незаконного будівництва церкви Московського патріархату і місцеве «Московське» духівництво з жменькою людей навколо себе — по одну сторону барикад, а решта громади — по іншу. Це найбільше вразило!

А ще вразила нікчемність, непотрібність верховного начальства районної ради. Цих взагалі у Великій Кісниці 31 січня не було. Що зайвий раз доводить, що Ямпільська районна рада — це відрижка Радянського Союзу, непотрібна, зайва і дуже дорога.

Не розумію, чому десь сховався сьогодні і провідник політики президента в районі М.М.Вдовцов, голова РДА? Президент не боїться звинувачень Кремля про те, що у нас церква не зовсім відділена від держави, а пан Вдовцов, виходить — боїться. Це як? Де та потужна юридична підтримка, яка мала бути з боку РДА в цьому залі? Якась бабуся з Грамотою Кіріла носилася по залу, погрожувала всім, хто переходить в українську церкву, судом, карою Божою — а ДЕРЖАВНОГО ЮРИСТА не було, який би пояснив, що то за фальшивка в її руках, яка їй ціна в базарний день і яка ж вона далека від закону і Бога… Мені здається, що так перелякано, відсторонено керувати районом не можна. Де той знаменитий відділ внутрішньої політики був?.. Чому він не пояснив офіційно людям вимоги законодавства і, відповідно, як правильно голосувати, щоб вони не дули на холодну воду і не вислуховували прокльони?..

А героєм дня, на мій погляд, виявився депутат обласної ради пан Микола Копачевський. Він тут був і за юриста, і за депутата.

Дуже соромно було бачити повну, тотальну відсутність на такому історичному зібранні величезного села на кордоні з Придністров’ям — обласних і всеукраїнських телеканалів.

Якби ямпільський батюшка Георгій не привіз з райцентру цілий величезний автобус вірних церкві Онуфрія, то не виглядало б так, що нібито трохи людей у селі було проти переходу до української церкви. Ямпільчани постаралися, зіграли масовку. Вони і співали, і молилися під клубом, і в каплиці та біля неї — через дорогу. Здебільшого добрі бабусі, які свято вірять в те, що їх відривають від батьківської, прадідівської церкви, якісь злі нехристі, атеїсти і бандери. Молилися «за Отєчєство»…

Який результат у Великій Кісниці? Понад 400 людей поставили свої підписи за перехід до канонічної Святійшої Православної Церкви України. Вони зробили майже неймовірне! Вони захистили своє село, включно з тією бабусею, яка їх проклинала, її теж захистили. Тепер вже точно з Придністров’я сюди не приїдуть московські попи з бойовиками і не будуть казати, що тут їх церква, що тут їх «рускій мір».

Що далі? А далі правоохоронці мають розібратися в хитросплетіннях, які натворила Великокісницька сільрада на чолі з паном Ганзюком. А розбиратися є в чому! Церква вже стоїть, незаконно збудована, на неузаконеній землі… Звісно, правопорушники будуть переводити стрілки на що завгодно. Лиш би правосуддя промчало мимо і їх не зачепило…

Слава Ісусу Христу! Слава Україні.