У ці лютневі дні вся країна зі слізьми на очах згадує тих, хто поліг на Євромайдані. Мало хто знає, що серед них був і Юрій Нечипорук із Хмільника.

На жаль, досі із біографії цієї людини відомо мало фактів. Зокрема тодішній заступник голови Вінницької обласної організації в ВО “Свобода” Роман Марійчак розповідав, що хмільничанин працював у столиці таксистом. І начебто на нього  здійснили напад тітушки, після того вивезли  за 30 км від Києва під селище Глеваха. Втім, знайомі та близькі це заперечують. Кажуть, що Юрій був військовослужбовцем у званні полковника. Служив у Києві в одній з військових частин. На власному авто підвозив учасників Євромайдану.

– О восьмій вечора він збирався повертатися з роботи додому і зателефонував до нас, сказав, що прогріває машину, запитував, що ми робимо, – розповідала  мачуха загиблого Галина Романівна. – Але додому у той вечір він уже не повернувся. Його знайшли із ножовими пораненнями. Обличчя, руки, ноги були порізані. Машину вдалося відшукати лише через декілька днів. Хто його вбив, ми не знаємо. Він ніколи не зупинявся, щоб підвезти незнайомих людей, можливо, його переслідували тітушки, коли побачили, що він виїхав з роботи, і напали на автомобіль або перепинили по дорозі за те, що він допомагав Майдану. Знайшли підозрюваних у вбивстві, це було троє чоловіків, один з яких – кавказької національності.

Поховали Юрія Нечипорука 22 лютого 2014 року у Хмільнику. Йому  було 40 років…

В нього залишилось двоє дітей – син та донька. Щороку у Хмільнику вшановують пам’ять земляка.

Додамо, що на Майдані полягли і інші наші земляки. Це  Максим Шимко, Леонід Полянський та Валерій Брезденюк. Ми повинні знати і пам’ятати їх усіх.

Слава Україні! Героям Слава!

Валентина Лісова