– Ми на українській землі стоїмо! Кремлівські найманці її забирають, вбивають наших хлопців! Чому ми маємо молитись у церкві московського патріархату? – перемовлялись люди.
-Подумайте, хто святив ті “Гради”, “Смерчі”, що летіли на наших пацанів? Хто благословляв вбивць, які мордували українських бійців, руки їм відрубали? Московські попи! – не стримував гніву Валерій Матящук, голова районної спілки атовців.
Один за одним піднімались шпиківчани на ганок і знімали шапки, звертаючись до земляків. Нагадували, що світло православ’я Україна отримала у далекому 988 році з Константинополя, що Володимир Великий хрестив українців ― але не росіян! – у Дніпрі. Микола Крисько, селищний голова, говорив про велику людську працю, завдяки якій постав Свято-Миколаївський храм у Шпикові. Отець Станіслав Береза із Рахнів-Лісових спростував чутки про його нібито перехід до Шпикова і наголосив на необхідності мирного вирішення всіх проблемних питань. Люди його підтримали.
А коли почалось голосування ― ліс рук піднявся “за” перехід Свято-Миколаївської релігійної громади смт. Шпиків до Православної церкви України. Місцевому священнику отцю Миколаю Кречківському надали два тижні для визначення ― підтримає він рішення громади чи ні. На зборах була створена комісія із довірених осіб, яка контролюватиме всі перехідні процеси.
Молодці шпиківчани! Так тримати, вмієте своє відстояти! Справжні українці! Слава Україні!!!
Не важливо яка черква треба підтримувати те що підтримую громада селеща Шпиків поважаю все шо підтримують ми є Українці і ми одне ціле))))))
Дорогі земляки шпиківчани! Підтримую вашу позицію! Пишаюсь вами і вашою стійкістю в час, коли нікому не вдасться просто відмовчатися або говорити на словах одне, а своїми вчинками творити протилежне! Ви – приклад для прийдешніх поколінь, якими мають бути в дійсності віра і релігія народу, який кров`ю своїх найкращих синів і дочок відстоює свободу і незалежність власної землі – своєї Батьківщини, нескореної України! Честь вам і слава! Я радію, що народилася в Шпикові і виросла серед таких прекрасних, чистих душею і серцем людей, працею яких Україна вистояла в усі часи і вистоїть тепер, бо свобода і єдність – це ті сили, які завжди ведуть до перемоги! Слава Україні!