Звістка про смерть Ганни Танасівни Чубач (6.01.1941 — 19.02.2019) оповила смутком душі багатьох вінничан. Адже відома подолянка дуже любила свою малу батьківщину — село Плоске Мурованокуриловецького району, казала про нього «шматок моєї рідної землі». Свою книжку про Плоске із серії «Моя Вінниччина» Ганна Чубач назвала «Зелений рай».
«…На вулиці у яру мешкали кілька родин Чубачів, котрі мали талант скрипалів. Тому моя мама казала: «Колись назвуть цей яр Чубачівкою!» У матері був гарний голос. Незважаючи на важкі часи, люди у селі завжди співали — то на хрестинах, то на весіллі. Навіть в останню дорогу проводжали з голосними плачами, причитаннями. А оскільки цвинтар знаходився над яром, то я там була за плакальницю. Люди не втримувались, ридали від моїх причитань. Дивувались — де та дитина набралась горя, щоб так по-дорослому плакати? А горя набралась, бо була і війна, і голод, і холод. Дорікають критики, що в моїх віршах багато суму. Та мій сум не придуманий, а радість не позичена», — зізнавалась поетеса. І писала у вірші «Журавка»:
Моя хата не має стелі,
Залітають вітри і дощі,
У ній і сум, і години веселі
Розбентежують спокій душі…
Земляки-вінничани — як і всі українці! — безмежно пишаються Ганною Чубач. Більше 300 її віршів покладені на музику. Мабуть, далися взнаки музичні гени, адже батько Ганни Танасівни був скрипалем. Нині її пісні (найвідоміші з них — «Крила», «Хустка тернова», «Не відлітайте, лелеки», «Пісня про поле…», «Горіло над морем багаття», «Замовляю музику словам») — у репертуарі відомих українських виконавців. І звання «Заслужений діяч мистецтв України» Ганна Чубач отримала не за суто літературну діяльність, а за авторські пісенні програми, з якими поетеса та її улюблені виконавці виступали по всій Україні. Ще одна грань її таланту — твори для дітей. Малеча легко запам’ятовує пісеньки про черепаху Аху, двох маленьких баранців та інші.
– Вона оспівувала і опоетизовувала Плоске і людей його в багатьох віршах… А 23 лютого відспівали і її, святу небогу… Поховали Ганну Чубач у Києві, на Байковому кладовищі, поряд із чоловіком-генералом. На прощання із великою вінничанкою приїхали голова ВінОДА Валерій Коровій, керівник обласного управління культури Станіслав Городинський, який є автором багатьох пісень на слова Ганни Чубач… Також Сергій Ладан, голова РДА Мурованокуриловецького району… На скорботне прощання із поетесою передали вінок троянд від Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, — розповів Вадим Вітковський, голова обласної організації спілки письменників України. — Відспівували Ганну Чубач у старовинній українській церкві на київському Подолі, де колись відспівували і Тараса Шевченка. Віддали шану Ганні Танасівні відомі особистості — Ніна Гнатюк, Петро Перебийніс, Валентина Козак, Петро Засенко, Михайло Сидоржевський… Проводжаючи маму, плакала донька — Оксана Румеліді, відома як поетеса і художниця Оксана Чубачівна. Надворі, коли труну вже виносити, діти заспівали «Черепаху», а народний артист України Мар’ян Гаденко передав їм торбу солодощів — від Ганни Чубач…
Висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким талановитої поетеси. Ми будемо пам’ятати Ганну Танасівну Чубач, подільську журавку, яка «крильми торкалась неба».
Колектив газети «33-й канал»
