Днями стало відомо про те, що співробітникам СБУ вдалось провести блискучу спецоперацію та затримати вбивць нашого земляка — 38-річного генерала Максима Шаповала. Виконавці поки що на волі у Росії…

Де і як саме відбулось затримання — поки що тримають в таємниці. Відомо, що це територія України. В Інтернеті лиш оприлюднили відео з камер спостереження, на яких вбивця закладає вибухівку. Спецслужби вперше оприлюднили інформацію про теракти, адже давно існував громадський запит….

– Службою безпеки припинено діяльність на території нашої держави диверсійно-розвідувальної терористичної групи спецслужб РФ у складі 7 осіб. Всі вони затримані і арештовані. З початку 2017 року на територію нашої держави з Росії було відправлено одразу декілька автономно діючих диверсійних груп. Їхньою метою було здійснення політичних вбивств — зокрема ліквідація українських офіцерів спецслужб. Одна з таких груп вчинила терористичний акт, в результаті якого загинув генерал військової розвідки Максим Шаповал. Його вбив українець з Донецька Олег Шутов. Відомо, що чоловік наймав квартиру в будинку, де проживав офіцер, і навіть орендував на паркінгу місце поруч з тим місцем, де стояла машина майбутньої жертви. Напередодні він вийшов з орендованої квартири, зайшов на паркінг, заклав вибухівку. І через годину покинув житло і виїхав за територію України — в РФ, звідти — в «ДНР», – заявив керівник СБУ Василь Грицак.

Олег Шутов є співробітником так званого центру спеціальних операцій МГБ «ДНР». Цей центр знаходиться під постійною опікою офіцерів ФСБ РФ і військової розвідки. Справжнім організатором цих убивств, в результаті яких загинули Максим Шаповал, Олександр Хараберюш і, ймовірно, ліквідований ще один офіцер української розвідки, є 52-річний генерал-лейтенант ФСБ РФ Дмитро Мінаєв – начальник департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ РФ. Є неспростовні докази, котрі вказують, що теракт спланований, профінансований і організований безпосередньо російськими спецслужбами. Це були спільні операції Федеральної служби безпеки Російської Федерації і управління головного штабу Збройних сил Російської Федерації, більш відомого як військова розвідка Росії.

Як з’ясував наш кореспондент, суд з обрання міри запобіжного заходу відбувся у столиці у закритому режимі через обмежений доступ до інформації. За особливо тяжкий злочин бандитів посадили на два місяці під домашній арешт без права внесення застави. Втім, ходять чутки, що їх у подальшому можуть обміняти на наших військових, яких утримують у полоні на Донбасі, та моряків.

А щодо Олега Шутова, то, за даними деяких ЗМІ, він у бігах. Натомість «Радіо Свобода» зазначає, що арештований. Цікава деталь: екс-дружина терориста з новим чоловіком мешкає в Західній Україні. Донька – у Донецьку, син – у столиці. Невже батько залишив його у заручниках?

Додамо, що Максим Шаповал був кадровим офіцером, розвідником. Ще у 2014 році призначений командиром підрозділу спецназу ГУР. Із самого початку війни брав участь у бойових діях. В 2016-2017 р.р. бійці під командуванням Максима Шаповала зробили кілька успішних операцій, внаслідок яких російські спецслужби понесли великі втрати.

Свого часу ми робили ексклюзивне інтерв’ю із мамою загиблого Наталією Леонідівною, яка розповідала, що син пішов стопами свого батька — військового льотчика, який дуже рано пішов з життя через онкохворобу.

– Після 10-го класу Максим активно став готуватись до вступу, адже нормативи були досить складними. І яким щасливим був Максим, коли його зарахували до студентів Київського інституту управління зв’язку за спеціальністю шифрувальник. Коли вийшов наказ про розформування навчального закладу, їхній факультет прикріпили до столичного політехнічного інституту. Ми всі родиною їздили на випуск до Максима. Знаєте, він ніколи не жалкував про свій вибір. Завжди казав: «Мамо, якби я не вступив до військового училища, то, мабуть, так не вчився». Там хочеш чи не хочеш – самопідготовка. Ми, звісно, переживали, чи не важко йому. Було важко, але Максим не скаржився. Після університету син влаштувався у Головне управління розвідки. Розповідав мені, що всі після закінчення робочого дня йдуть додому, а вони їхали на безкінечні тренування. Служба забирала багато часу та сил, а Максим всього добивався своєю працею. Але мені майже нічого не розповідав. Коли не спитаєш: «Максимку, як у тебе справи, чи не важко?» – він завжди казав: «Все нормально. Мені подобається». У 2001 році сина на рік відправили миротворцем до Сьєрра-Леоне. Повернувся із малярією важкої форми. Спочатку не зізнавався, але інформація до мене «просочилась». Лікувався довго – спочатку у госпіталі, тоді отримав путівку до Трускавця. Слава Богу, хвороба відступила, — розповідала нам Наталія Шаповал. — У 37 років Максима призначили командиром спецназу. Під його керівництвом було 200 офіцерів. Усі його поважали, син мав багато друзів, тому що був чесним, без зайвого лукавства та думав. Прямолінійний. За це його любили. В нього це ще з дитинства. Готовий був віддати останню сорочку заради когось. Вони з побратимами першими увійшли у Донецький аеропорт. На поминках побратими сина розповідали, що їх було 16 чоловік. Сили нерівні на противагу ворога. Максим спитав, чи готові воїни загинути за Батьківщину. І коли почув ствердну відповідь від кожного персонально, вони кинулись у бій. І дали достойну відсіч ворогу. Це вони стояли біля витоків легенди про кіборгів, яку запустив ворог. Протримались там три дні, поки не надійшло підкріплення. Взагалі, Максим багато разів був у АТО. Виконували свої обов’язки часто в темну пору доби. Деталі не можу розповісти, але знищення ватажків та військових із так званих «ДНР» та «ЛНР» – це саме справа рук сина та його колег.

Кажуть, що Максим Шаповал останнім часом відчував, що за ним стежать. А того червневого ранку 2017 року чоловік, який часто їздив з водієм, сів за кермо службового «Мерседеса» сам. Поспішав на процедури до шпиталю, бо боліли очі… І не від’їхав від свого будинку на Механізаторів кілька сотень метрів, як пролунав вибух. Майже в центрі столиці серед білого дня… Вінничанин загинув відразу. Інцидент кваліфікували як терористичний акт, а військовий прокурор Анатолій Матіос заявив про ознаки «російського сліду». Пізніше в ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що вінничанин відповідав за безпеку убитого в Києві колишнього депутата Державної Думи Дениса Вороненкова. А в інтерв’ю виданню «Україна.ру» заступник командувача оперативного командування «ДНР» Едуард Басурін назвав вбивство Шаповала внутрішньоукраїнськими розбірками і висловив упевненість, що якщо добре копнути, то з’ясується, що у цього полковника ГУР були серйозні «заощадження» або нерухомість, вартість яких не порівняти з його зарплатою.

Проте все це виявиться брехнею. Бо ще під час інтерв’ю мама генерала розповідала нашому кореспонденту, що вбивця кілька місяців стежив за її сином і мешкав поряд.

…На похорон Максима Шаповала приїхало дуже багато вінничан, родичів чоловіка, друзі, однокласники. Чоловіки плакали, як діти. Посмертно нашого земляка — батька двох дітей — нагородили Золотою Зіркою та званням Народний герой України. Минулого року на фасаді будинку його бабусі у Вінницьких Хуторах відкрили меморіальну дошку, а ось вулиці на його честь поки що у рідному місті немає…

Чи зможе затримання виконавців цього вбивства хоч на один відсоток приглушити біль серця матері, дружини та дітей? Навряд…

– Ви знаєте, мені зовсім не легше від того, що вбивць мого сина затримали. Адже досі на волі замовники. Та й результатів всього цього ще нема. Якщо цих терористів захочуть обміняти на полонених, то я категорично проти. Вони повинні бути покарані. І, як мінімум, довічне ув’язнення, — заявила нам матір Героя…

Віталіна Володимирова