«Учень 8-го класу Петя випадково вдарив вчителя праці молотком по руці… І йому одразу почулась від Миколи Петровича оцінка «п‘ять…»! Чи «Марія Олександрівна – класна 5-го «Б» – наступили на шкірку банана, впала і миттєво порушила «мовний закон»! Ось такі легкі тематичні жарти щодо нецензурної лайки нині можна прочитати у шкільних вайбер-чатах Вінниці.
У реальному житті ситуація набагато жорсткіша і брутальніша, бо вже із початкової школи поза вухами вчителя чи батьків від дітей звучать шокуючі «б…ля, су…, під…. та нунах…»
Звідки ж цей 9-й вал матюків в середній школі, що вже перетворився на словесний булінг?
– Тут є три складових такої словесної поведінки учнів – домашнє виховання, школа та оточуюче середовище! Адже спершу діти до 10 років всотують в себе стиль мовної поведінки батьків і старших за себе людей! У школі є офіційне виховання і спілкування із однолітками та рештою дітей за межами уроків та навчального закладу. І третій – не менш вражаючий фактор – це Інтернет, «відоси», соцмережі та ігрові клуби із своїм стилем крутизни та домінування, — вважає директор департаменту освіти ВМР Оксана Яценко. – Тому від всіх трьох чинників залежить, яку модель поведінки обирає ваша дитина… У свою чергу, через Бюджет громадських ініціатив по школах Вінниці плануємо запустити цікавий проект «Школа риторики», який має показати всю красу української мови навіть в дуже емоційних ситуаціях, які, погодьтесь, трапляються щодня…
– А вчителі матюкаються у Вінниці?
– Офіційно – ні! Бо це суворо заборонено… Але всі ми живі люди, які мають право на емоції… Та поза класом і навчальним процесом. І не в шкільному вайбері, де підписані діти…
Водночас відома письменниця, перекладач, викладач німецької філології Галина Петросаняк виклала в соцмережі свою лекцію про шкоду матюків для буденного спілкування людей в Україні. Зокрема письменниця вважає, що настав час змінити себе, своє життя і свою країну – цілком відмовитися від брутального лихослів’я.
– Пора бити на сполох. Упевнена, що нам ніколи не допоможуть жодні революції, якщо ми не зупинимо впливу на українців і на українське середовище руйнівної російської лайки. Наївно було б думати, що цю нечисть вдасться викорінити цілком. Але неодмінно потрібно зменшувати кількість людей, які послуговуються цими словами. Матюкання потрібно зробити некомфортним для тих, хто його практикує, — вважає Галина Петросаняк. — Для цього, очевидно, потрібна державна програма. Також необхідно просто усіх інформувати, пояснювати, про що йдеться, вчити. Насамперед вчити дітей і молодь. Хто повинен пояснювати і вчити? Усі: родина, школа, церква, вузи, працедавці врешті. Ввести спеціальний урок у школі, годину в вузі, проводити публічні бесіди, дискусії на радіо й телебаченні. Залучати фахівців з різних галузей знань: генетиків, психологів, філологів, священиків, соціологів. Слід добиватися того, щоби застосовувалися покарання, які формально передбачені за лайку законом. Для цього, звісно, спочатку треба заборонити лаятися самим правоохоронцям. Завдання не з легких, знаю із власного досвіду. Але іншого шляху нема…
– Цікаво, які українські відповідники мають «хітові» матюки, якщо потрібно проклясти/послати?
– Хай йому грець — прокльон, що виражає сильне незадоволення. Слово «грець» означає параліч.
Хай йому всячина — прокльон, що заміняє вираз «хай йому чорт», щоб не згадувати чорта. Вживається, коли хочеться, щоб щось негайно щезло.
Чорт забирай — те саме (побажання людині або предмету швидко зникнути).
Йти до біса — послати кудись подалі людину, якій це адресується.
Йти під три чорти — те саме, виражає бажання позбутися людини.
Якщо потрібно дати характеристику людині/предмету:
курва — жінка непристойної поведінки;
стерво — те саме, що й падло. Як лайка позначає підлу людину;
лайно собаче — щось не варте уваги або поганої якості;
собача душа — груба людина;
скурвитися — змінитися в гірший бік;
срака — власне зад, дупа, заднє місце. Слово надзвичайно поширене в Україні (без мила в сраку лізти, лизати сраку, до сраки, це повна срака). Воно досить звучне й коротке, ним легко можна висловити біль, незадоволення та інші погані почуття;
сратися — сваритися.
