Цього разу іменини будуть особливими, бо за півтора тижня до свята питання існування центру опинилося під загрозою, впритул зіткнувшись з недитячими проблемами.

Новина про те, що «Дім Мама» припиняє свою діяльність, підірвала всіх! Причина банальна — надто висока комунальна плата, котру власниця Ольга Череватова, у котрої є своїх троє діток, щомісяця платила сама. Коли фінансових можливостей стало обмаль, Ольга написала на своїй сторінці у Фейсбук сповнений відчаю пост:

«Кризовий центр «Дім Мама», який був створений та придбаний моєю родиною, припиняє свою діяльність. Ми з Вами за 3 роки існування врятували більше 100 діток від дитячих будинків.

Безмежна подяка усім добрим людям, які протягом цих 3 років існування центру були поруч зі мною. Але, на жаль, усі комунальні послуги за весь цей час я сплачувала самотужки. Я так сподівалась до останнього, що наша влада, до якої я неодноразово зверталась за допомогою, якось зможе мені допомогти… Через 2 тижні центр буде порожній, без діток та матусь. Усе, що є у центрі, буде роздано матусям, які залишаються без підтримки.

Якщо у Вас є можливість прихистити хоча б одну родину, я буду вдячна. Нині у центрі проживає 15 матусь та 22 дитини.

Якщо Ви знаєте родини, яким потрібна допомога у меблях, засобах гігієни, одягу та в інших речах, то усе, що є у центрі, я віддам…»

Ольга Череватова запевнила, що рішення остаточне і далося воно дуже нелегко. Але взимку за 2 місяці комунальники нарахували 35000 за газ та 10000 за електрику. Загалом за триповерховий будинок площею 600 квадратних метрів виходило майже 100 000 гривень у зимовий період, у літній — 20 000 гривень. Більше того, кризовий центр мав платити раз на рік… податок на багатство — ще 25 тисяч гривень. Ольга до останнього вірила і сподівалася на якусь допомогу, бо субсидія, як виявилося, «не положена», але все марно. Мабуть, тому, що прецеденту такого в Україні більше немає. Адже хто й коли ще так опікувався неприкаяними мамками з дітьми? Здебільшого це жінки, котрі у своєму житті не бачили любові, бо або жили в інтернатах, або в інших суворих життєвих обставинах. Їх ніхто не навчив любити і цінувати родину, ніхто не допомагав у важкий період дорослішання. Виросла дівчинка з інтернатівського віку і… вона стає більше нікому не потрібною, опиняється віч-на-віч з жорстокою реальністю. Саме такі зазвичай покидають своїх дітей у пологових будинках і стають об’єктом для загального осуду. І саме їм руку допомоги простягнула Ольга Череватова, облаштувавши у Луці-Мелешківській притулок, котрий для багатьох покинутих напризволяще мам став чи не найсвітлішим періодом у житті. Тут вони навчаються бути мамами і відчувають, що це значить — своя родина. І навіть, якщо дуже треба, допомагають у буквальному сенсі слова стати на ноги, як це було з Катериною Жигаловою, котрій усім світом зібрали допомогу на операцію. Тут дають те, чого не можуть дати звичайні державні кризові центри. Мами живуть у центрі безкоштовно, щоб потім, через рік чи півтора, покинувши цей будинок, на зекономлені кошти могли винайняти чи придбати власний будиночок. Але вся біда в тому, що такі організації ніколи не підтримуються владою, бо це волонтерські проекти, і допомагати тут чиновники ніби й не зобов’язані, бо мають купу законодавчих обмежень. Для того, щоб отримати хоча б якусь допомогу від держави, потрібно пройти купу бюрократичних моментів: створити юридичну особу або якийсь фонд, а вже потім шукати благодійників та гранти — такі реалії.

На цей крик душі відізвалася величезна кількість небайдужих людей. Особливо вразила новина тих, хто в силу життєвих обставин тут колись жив.

«Мені, як нікому іншому відомо, яке значення має центр. Я сама з двома дітьми півтора року тому звернулась за допомогою до Ольги Олександрівни, — розповідає Катерина Біда. — Я була у відчаї, у безвихідній ситуації, без найменшої підтримки… Я боюся навіть уявити, що було б з нашою родиною, якби не вона… Вона надала нам захист, можливість зібратись з силами. Ми прожили там рік, і це був неймовірно світлий рік для нашої родини. Зараз я вже маю роботу, маю можливість самостійно подбати про дітей, але все це стало можливим лише завдяки Ользі Олександрівні».

Море щирих слів підтримки: «рідненька, видихніть, заспокойтесь і не руйнуйте того, що вже зроблено!» А потім тверде рішення — перераховувати гроші.

«За ці дві доби від написання посту про закриття центру «Дім Мама» мій телефон не замовкав. Волонтери, які відповідали на дзвінки, не могли стримувати свої емоції, — розповідає Ольга Череватова. — Я навіть і уявити собі не могла, що центр «Дім Мама» став частиною життя для сотень небайдужих людей. За цей час на картку надійшла немала сума грошей. І у призначенні платежу було вказано — «Дім Мама», не вмирай, не закривайся, ми тебе любимо, разом ми сила!» Що й казати, відкриття «Дім Мама» — це була моя мрія з дитинства. І я щаслива, що цю мрію підтримали люди. Тому я змінила своє рішення, і центр не буде закритий».

А щоб у кризового центру ніколи не виникали фінансові проблеми, кожен небайдужий може перерахувати хоча б невеличку суму на утримання «Дім Мама» на картку — 5168742701875860, Череватова Ольга, засновник центру.