«Присилайте мені повідомлення з фото, на якому видно, як людина викидає з авто, причепа чи будь-якого транспортного засобу сміття в лісі, посадках, узбіччі, де буде видно номери транспортних засобів. За кожний такий випадок пропоную грошову винагороду. Якщо разом із фото вкажете дані особи, яка викидає сміття, — винагорода більша. Це стосується населених пунктів Лелітка, Вербівка, Крутнів Хмільницького району», — звернувся з проханням Максим Васильович.

Причиною того, що сільський голова готовий віддати власні кошти, аби лиш впіймати несвідомих громадян, стало тотальне засмічення Лелітської громади стихійними сміттєзвалищами.

– Люди пишуть звернення до Президента, в екологічні служби різних рівнів, до районної влади. Результат – винен сільський голова. Але ж довкілля засмічую не я, а самі жителі громади. Винні свої ж, бо з Хмільника мало хто поїде викидати побутові відходи аж до нас у села. У нашій громаді комунальна служба вивозить побутові відходи, ми обійшли усі будинки і лише 40% із трьохсот домогосподарств погодились підписати договір з комунальниками. А куди ж дівають непотріб інші? — каже Максим Васильович.

За три роки на посаді очільника громади Максим Мазурик спробував різні методи – суботники, профілактичні розмови з населенням, централізований вивіз сміття: все це не усуває головної причини, люди і досі не гребують тихенько вивезти сміття десь «під кущ».

Мій співрозмовник – один з наймолодших сільських голів у Вінницькій області, до виборної посади працював дільничним у цій же громаді. На запитання, що ж планує робити, якщо селяни таки «здадуть» тих, хто засмічує Лелітську територіальну громаду, відповідає прямо:

– Я за освітою юрист, працював дільничним поліцейським у цій же громаді, тому і зараз на посаді сільського голови вирішувати буду все згідно з буквою закону: будемо викликати поліцію, каратимемо «гривнею» — штрафи за забруднення навколишнього середовища зараз збільшились. Можливо, саме самоконтроль населення допоможе у цьому, — зазначає молодий чоловік.

І хоча молодий сільський голова добре розуміє, що зараз робить «непопулярні» серед жителів громади заходи, які навряд чи додадуть йому балів під час чергових виборів, але здаватись у боротьбі з засміченням довкілля не збирається. Пропонує на державному рівні внести деякі зміни:

– Добре, якби депутати ухвалили в Україні закон, який би не дозволяв органу місцевого самоврядування чи іншій державній організації та установі видавати будь-які довідки людям, поки вони поряд з паспортом не нададуть копію договору про вивезення побутових відходів з домогосподарства. Ми б одразу вирішили декілька екологічних проблем, — зауважує Максим Мазурик.

Поки такого закону в Україні немає, тому Максим Васильович бореться із стихійними сміттєзвалищами своїми методами. Сільський голова вірить, сільський голова надіється…

Наталя Міщук