Але нещодавно до редакції знову звернулися занепокоєні викладачі. “Новий директор розпродає навчальний заклад! – обурювалися вони — Кілька днів тому вивозили трактор, техніка продається за готівку, котра розсовується по кишенях. Тепер дійшла черга до 20-тонної бочки. Все відбувається з відома старшого майстра і за наказом нового директора. Тим часом приміщення ремонтується за державні кошти і ми побоюємося, що маєток графа Фон Мекк комусь дуже припав до душі. Підозрюємо, що невдовзі наш навчальний заклад ліквідується, а хтось отримає у власність відремонтовану історичну будівлю. Адже тут поряд — музей Чайковського, проводиться відомий фестиваль.”

Аби не допустити цього, викладачі терміново викликали до ліцею черговий наряд поліції. У розпеченому повітрі запахло грозою.

– Ми незнаємо, чому це відбувається, для чого? З колективом ніхто не спілкується і нічого не пояснює. За два місяці новий директор тільки те й робить, що збуває техніку та майно коледжу — розповідає викладач Тамара Сваричевська — Ситуація дуже тривожна і ми не знаємо, де шукати правди. А директор каже, що не розуміє, чому сюди викликали опер групу…

– Воюємо ми ще з початку вересня минулого року. Саме тоді колишня директорка розпочала роботу, щоб дітей в коледжі ставало дедалі менше. – каже майстер виробничого навчання Олексій Сваричевський – Вже на початку навчального року вона намагалася скоротити дві групи. Це не вдалося, тому вона взялася за відміну харчування. Майже увесь колектив став тоді на захист, звернулися до профспілки. Скаржилися у всі інстанції. Директорка невдовзі звільнилася. Колектив подав свою кандидатуру на цю посаду — заступника з виховної роботи Світлану Богатченко. Вона розумна, молода, патріотична. Саме такого директора ми хотіли. Але нас не почули! Поставили виконувати обов’язки директора спочатку Олега Скульського. А згодом наче кота в мішку, “підкинули” нам теперішнього директора Анатолія Сапуна. Такого брутального чоловіка ще треба пошукати! Спілкується він здебільшого матюками. І з самого початку заявив: хто зі мною — буде працювати. Хто проти — звільняйтеся. Хто буде виступати проти — на деревах порозвішую… А ми не розуміємо його план дій і розвитку нашого навчального закладу. Раніше крали у вихідні дні, коли нікого немає. Але коли у робочий час приїхав кран тягнути бочку, то вже терпець урвався. Бо ні договорів, ні інших документів немає. А ми потрапили у немилість, бо перешкодили цьому. Я працюю тут вже 30 років і багато чого довелося побачити. Тому дуже образливо за цю сплановану акцію закрити заклад.

Заступника директора з виховної роботи Світлану Богатченко дістали так, що вона написала заяву на звільнення.

– Я не прагну стати директором, бо мене не сприймають у департаменті. Нехай краще директором буде інша людина. Тоді будуть виділятися гроші на розвиток цього навчального закладу. Але Анатолій Сопун жодного відношення до освіти не має, на нього заведені кримінальні справи: чотири роки тому, коли він очолював департамент соціальної політики ОДА, його упіймали на хабарі 8 тисяч гривень від директора спеціалізованого комунального закладу за оформлення атестаційних документів з позитивним висновком про відповідність його займаній посаді та встановлення щомісячної надбавки до заробітної плати. Це була дуже резонансна історія! Але не зважаючи ні на що, цю людину призначають керувати навчальним закладом! Він пообіцяв розвивати наш заклад і ми на це дуже сподівалися, намагалися знайти спільну мову. Але робота була спрямована на те, щоб позбутися всіх “неугодних”. А потім почали відбуватися ось такі речі. Нещодавно продали верстат. Без мого відома, хоча я голова інвентаризаційної комісії. З культиватором — така ж історія. Потім — трактор… Я справді написала заяву на звільнення, бо сказала, що не хочу брати участь у такому незаконному розпродажі майна. Мені соромно бути в цій адміністрації. Як викладач математики — написала заяву на відпустку. Директор заявив, що звільняє мене навіть з посади викладача без необхідних виплат: ”Нехай на другому місці роботи ті гроші виплачують!” – заявив.

Анатолій Сопун у цей час у своєму кабінеті довго спілкувався з поліцією. Вже потім він сказав кілька слів: “Це майно, котре списується. Про це є відповідні акти. Потім гроші за металолом йдуть на рахунок навчального закладу. Нічого продавати я не маю права, адже це державна власність! У планах — тільки розвивати ліцей. Нові вікна вже вставлені, хочу провести ремонт даху, обладнати дві котельні. Наступного року після проведення необхідних експертиз, робити ремонт у навчальному корпусі. Про хабар… Та не було нічого такого! Жодного рішення суду нема. Це все не знайшло підтвердження.”

Крапку в історії Браїлівського ліцею ставити ще рано. Вже наступного дня новий директор порадив звільнитися всім, хто викликав поліцію та журналістів.

Фото Сергія Хіміча