Адже цю гумористичну книгу зі всіма «майсами» про велику еміграцію більше 12 тисяч євреїв із Вінниці в Ізраїль, Німеччину та Штати в 90-х вінничанка Доляк написала ще сім років тому, але кошти на друк бодай 200 примірників «Трави» знайшлись лише тепер… Тому черга за сенсаційною книгою на автограф-сесії стояла не жартівлива, адже у Наталки на руках залишилось вже менше ста примірників життєвих історій про «наших людей»…

Але спершу на майдані Незалежності про Наталку та її книгу говорила модераторка літературної дискусії Юлія Броварна… І вже за годину Доляк читала кілька топових уривків із свого гумористичного роману про єврейську родину, яка кидає у Вінниці все – та іде до Ізраїлю і, згодом, Німеччини в пошуках раю і кращого життя… Але «зеленішої трави» ці вінничани за роки по світах на чужині так і не знайшли і повертаються в рідну Вінницю… Авторка обіцяє, що в її романі є все – від прощання з ілюзіями минулого до не смішного сьогодення із долі експатріантів… А головне — справжня лексика євреїв Вінниці, яка, немов коріння, вростає в умовний світ нашого багатоетнічного Поділля…

Цікаво, що ще в 2013-му книга вінничанки «Де трава зеленіша» по тому отримала спецвідзнаку Міжнародного конкурсу «Коронація слова» як кращий гумористичний твір… Але роман не друкували, бо видавці натякали на його неполіткоректність… Але 5 рідерів – читачів-першопрохідців схвалили його за «самий римес», і нині книга вже є хітом серед вінничан по всьому світу…

Тому в найближчих планах Наталки влаштувати живі читання «Трави» в Ізраїлі, Німеччині та США саме для тих, хто виїхав із Вінниці та України в 90-х… А ще Доляк мріє про екранізацію свого роману на старих вуличках рідного міста.