Цьогорічне вступне літо не обійшлося без сюрпризів. На початку серпня старший викладач кафедри математики та методики її навчання Криворізького державного педагогічного університету Дмитро Бобилєв провів власне невелике дослідження і виявив, що у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Коцюбинського на бюджетні місця за фахом, який дозволить викладати математику, зараховано абітурієнтів із середнім балом ЗНО по математиці у 155,5. Невисокий середній бал. А мінімальний бал абітурієнта — «бюджетника» із ЗНО з математики – 107 балів! І, повірте, виявляється, це ще не найгірший результат. Бо у Південноукраїнському університеті (Одеса), у Бердянському, Кам’янець-Подільському закладах взяли на бюджет абітурієнтів зі 100 балами!
Уявіть, хто згодом прийде до школи навчати наших дітей математики! А якщо згадати скандал, котрий стався навесні цього року, коли четверо викладачів математики не змогли впоратися із завданнями ЗНО, то можемо переконатися у невеликих перспективах на майбутнє… А може, людині для повного щастя не вистачало тільки документа про вищу освіту? Тут можна лише здогадуватися.
Який рівень знань показали випускники у цьогорічних баталіях ЗНО? На сайті Українського центру оцінювання якості освіти вже оприлюднили перші звіти. Так от, із 6614 абітурієнтів Вінниччини, котрі складали ЗНО з математики, 21,06 відсотка не склали іспит. І це тільки те, що стосується однієї спеціальності.
В середньому Вінниччина набрала у нинішній кампанії ЗНО 154 бали. Шестеро абітурієнтів набрали по 200 балів. Це середній результат. Найвищі показники показали абітурієнти Львівщини, там 38 «двохсотбальників»! Найгірші результати — у Закарпатській та Чернівецькій областях.
Як відомо, максимальний бал — 200. Показники, нижчі 125 балів, раніше вважалися «непрохідними» для отримання вищої освіти на бюджетній формі. Але нещодавні нововведення та зміни у системі оцінювання все спростили. Відтепер мінімальний бал не 124, а 100. Абітурієнти з нижчими балами не можуть брати участі в конкурсі. Отже, абітурієнту вже не потрібно набирати 124 бали. Достатньо мати 100 – і вже можна брати участь у конкурсному відборі. Так пояснили у Вінницькому регіональному центрі оцінювання якості освіти. Взагалі, це ще залежить від кожного університету, а точніше – від правил прийому. Адже кожен виш встановлює свій вступний поріг. І якщо на певну спеціальність залишаються вільні місця, то можуть взяти навіть зі 101 балом. І навіть із профільного предмета. На думку фахівців, ті, хто має менше 140 балів, можуть бути зараховані як слухачі, а не студенти, отримувати довідку щодо пройдених курсів або ж сертифікат вищого навчального закладу. Але, на думку експерта, на диплом державного зразка не може претендувати однаково той, хто ідеально опанував предмет, і той, хто має лише базові поняття.
Що ж, варто визнати — вінницькі університети у рейтингах не на перших місцях. У рейтингу топ-200 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова на 20 місці. На 21 сходинці — Донецький національний університет імені Василя Стуса, 36 місце — Вінницький національний технічний університет, 119 місце — Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, і 173 місце — Вінницький національний аграрний університет.
А найпопулярніші виші, куди щасливчики з найвищими балами ЗНО подали оригінали документів, зосередилися у Києві та Львові: до Київського національного університету імені Тараса Шевченка абітурієнти подали 41 412 заяв. До Львівського національного університету імені Івана Франка — 36 078 заяв. До Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського – 35 242. Список найбільш популярних професій, котрі обирали абітурієнти цього року, не здивував. У рейтингах — філологія, право, менеджмент, комп’ютерні науки, середня освіта і журналістика.
