– Щоб купити продукти та медикаменти, ми з односельчанами їдемо електричкою до Жмеринки. Дорога туди й назад займає півдня. Графік такий, що мусиш довгий час знаходитись на пероні. Тож якщо хочеш перекусити, доводиться йти до кіосків, де не завжди свіжа їжа, та й ціни для простих громадян, особливо пенсіонерів, кусаються. Навіть безкоштовного туалету немає, мусиш бігти до платного, а це понад сто метрів від вокзалу,  за 3-5 гривень! Але, згідно з постановою Кабміну, суб’єкт господарювання повинен забезпечити функціонування санітарних вузлів для безплатного користування пасажирів, — обурюється Борис Удушливий. — Від незручностей потерпають й інші пасажири, яких дуже багато у Жмеринці через те, що це потужний залізничний вузол. Кімнати тривалого відпочинку відсутні й роками ремонтуються. З екранів телевізора нам розповідають про те, що ми прямуємо до Європи, запускають нові та швидкісні потяги, але надати хоча б мінімальний комфорт громадянам ніхто так і не в змозі.

У прес-службі Південно-Західної залізниці ось так коментують:

– У зв’язку з неприбутковістю та нерентабельністю цеху громадського харчування на вокзалі станції Жмеринка в 2007 році його діяльність було призупинено. На даний час приміщення ресторану у стадії реконструкції. Але на першій пасажирській платформі, в 30 метрах від залу очікування та на привокзальній площі функціонують заклади громадського харчування.

У безкоштовному туалеті ремонтні роботи, але пасажири з квитками, інваліди, діти до 6 років можуть скористатись платним безкоштовно. Кімнати тривалого відпочинку на стадії завершення реконструкції й будуть розраховані на 24 ліжко-місця.

Віталіна Володимирова